Новорічні ідеї Зеленського припечатали за допомогою українських класиків

Під час новорічного привітання президент Володимир (Владімір) Зеленський запропонував “національну ідею” – Україна має стати єдиною. І розповів, що в паспорті громадян України не вказано, “патріот” ти, “малорос”, “ватник” чи “бандерівець”, и “нет разницы, у какого памятника ты ждешь девушку, в которую ты влюблен”.

У соцмережах нагадали цитату з твору “Нарід чи чернь” класика української літератури Уласа Самчука: “…Не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь”.

Також згадали й працю Івана Нечуя-Левицького “Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов’янщини”. Український класик справедливо вважав, що російська література потрібна для Росії, а українцям потрібна своя. Гріх української інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

Не обійшлося без згадки про Миколу Хвильового, який висунув гасло “Геть від Москви!”, вважаючи, що для творення своєї власної культури Україна має відмовитись від копіювання російської культури, від “московського шаблону”. Хвильовий вбачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичности. Письменник також дав й инший рецепт: “Дайош Європу!” Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, “російського диригента” українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *