Українські ЗМІ побоюються, що свободу слова в країні поступово заборонять

Українські медійники вважають, що чинна редакція законопроєкту “Про медіа” становить загрозу свободі слова.

Спільне звернення ініціювали Національна спілка журналістів, Українська асоціація медіа бізнесу та Асоціація незалежних регіональних видавців України. Підтримала його Громадська рада при Держкомтелерадіо України, повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Автори звернення, серед яких представники понад 200 провідних українських ЗМІ, наголошують на необхідності перегляду трьох важливих положень резонансного законопроєкту 2693-д “Про медіа” до винесення на голосування, яке планується у вересні.

 

Зокрема, пропонується обмежити сферу дії закону лише аудіовізуальними медіа, щоб Нацрада не була регулятором для друкованих та онлайн ЗМІ, прибрати механізм фінансування аудіовізуальних медіа громад з місцевих бюджетів. Натомість запровадити єдиний для всіх механізм проведення прозорих конкурсів у громадах на відбір та фінансування медіа громади – без дискримінації одних типів медіа іншими.

Також важливо змінити принцип формування складу Нацради з питань телебачення та радіомовлення, прибравши можливість політичної заангажованості цього регулятора, вважають медійники.

Також вони пропонують запровадити персональну відповідальність членів Нацради за помилкові, хибні рішення та за шкоду, заподіяну медіа на підставі помилкового рішення Нацради.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що чинна редакція законопроекту містить загрози свободі слова, наділяє надзвичайними повноваженнями Нацраду, посилює державну медіарегуляцію на фоні політичної залежності Нацради. Особливо цей закон впливає на роботу друкованих ЗМІ, створюючи їм додаткові проблеми.

“До НСЖУ надходять десятки звернень журналістів, редакцій ЗМІ та громадських організацій із застереженнями до законопроекту “Про медіа”. Консолідованою є пропозиція до влади – виконання міжнародних зобов’язань України в частині імплементації спеціальної Директиви ЄС, що стосується аудіовізуальних медіа та вдосконалення регулювання телебачення і радіо. Водночас, влада не має без належного залучення практиків від друкованих та онлайн ЗМІ різко змінювати профільне законодавство”, – зазначає Сергій Томіленко.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *