Американське суспільство погано знає світову історію

Президент України привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із перемогою на президентських виборах, хоча результати офіційно ще не об’явлені, а чинний президент Дональд Трамп ще не визнав поразки.

Крім Зеленського, багато світових лідерів привітали новообраних очільників країни. Разом з тим з’явилась інформація про “новообраного” президента США, який під час виступу перед своїми прихильниками у Філадельфії, кілька разів переплутав імена своїх онучок і померлого сина. Зокрема, політик представив виборцям свою внучку Фіннеган, назвавши її ім’ям свого покійного сина.

“Це мій син Бо Байден, якому багато з вас допомогли бути обраним до Сенату від штату Делавер”, – сказав Джо Байден.

Потім він спробував виправитися, однак, знову допустив помилку сказавши: “Це моя внучка Наталі”. Але потім продовжував: “Ні, почекайте, це інша”.

Американський військовий у відставці Гарі Юрій Табах у програмі Андрія Глухенького “На два слова” неодноразово наголошував, що Байден був 50 років у політиці, і коли Україні потрібна була зброя – він надіслав списані укривала. Він нагадував, що сенат ще за президенства Обами дав дозвіл на летальну зброю для України в 2015 році, проте Обама і його віце-президент Байден не дозволили це. І тільки Трамп скасував вето Обами та дав зброю Україні.

Крім того Юрій Табах розповідав про “ліві” ідеї Камали Гарріс, яка виступає, зокрема, за відміну зброї, тобто за скасування одного з пунктів американської Конституції. А безлад, який влаштовували у США, здебільшого траплявся саме у “демократичних” штатах. Юрій Табах назвав Демократичну партію США більшовиками, які сповідують “рівність та братерство”.

Відомий журналіст Михайло Таратута висловив власну думку, дивлячись на погроми, які демократи назвали протестами проти расової несправедливості. Він пояснив, що у США є фундаментальна проблема – студентам у вишах блискуче викладають їх спеціальність, проте “з елементарними знаннями історії, географії та літератури у них біда”. Бо, якби було інакше, американське суспільство зрозуміло б, як ці всі події нагадують часи Жовтневої революції в Росії та все те, що відбувалось із приходом більшовиків до влади.

Цитата мовою оригіналу:

“Сегодня в Америке образованный класс открывает объятия протесту, вдохновенно повторяет лозунги митингующих, поддерживая кошельком и делом энергичное движение “Жизнь черных имеет значение”, сокращенно “ЖЧЗ”. Либеральная публика жаждет перемен – социальной справедливости, управы на произвол полиции, бескомпромиссной борьбы с расизмом. Точно также сто с лишним лет назад революцию приветствовала немалая часть русской интеллигенции, точно также жаждала она перемен, равенства и братства, деятельно помогая большевикам захватить власть. И точно также, как американские либералы в отношении негров, русская интеллигенция испытывала чувство вины перед пролетариатом, перед простыми людьми.

В Америке мало кто знает, но нам-то хорошо известно, чем это кончилось для многих прекраснодушных интеллигентов в советской России – “философскими пароходами”, поражением в правах, ГУЛАГом, немало образованных людей обиженный пролетариат без лишних слов просто поставил к стенке. Эти наивные умные люди, быстро осознавшие, какого монстра они помогли создать, стали помехой власти большевиков, которые до того видели в них лишь “полезных идиотов”, которых можно использовать. Примерно так же американские прогрессисты, эти циничные фанатики левизны, используют протестующих молодых романтиков и прекраснодушных либералов постарше. Как и бурлящее недовольство в негритянской среде.

Примерно так же сто с лишним лет назад большевики искушали массы лозунгами за социальную справедливость: “Кто был ничем, тот станет всем!”. Очень похоже, но только без расового ингредиента. В условиях России главным орудием большевиков, их солдатами революции были не негры, а пролетариат. Но молодые романтики, что мечтают о переменах в Америке и призывают революцию, не знают, что, придя к власти, большевики в России, и в самом деле, добились социальной справедливости и абсолютного равенства, правда, на свой лад. Если раньше в стране были богатые и бедные, то с их приходом – остались одни только бедные. Другого равенства, другой справедливости леваки марксистского толка по определению создать не могут.

Сегодня протестующие в Америке рушат памятники историческим персонажам. Со стороны это может показаться безумием. Но только со стороны. А если вдуматься, то увидим, что всем известным революциям непременно сопутствует разрушение наследия прошлого, памятники часто принимают на себя первый удар. Это необходимый символизм утверждения новой власти, новых идей и идеалов в ходе перенастройки сознания масс. И речь ведь идет не просто о стирании памяти о ярких исторических личностях. Бунтовщики нанесли удар по сакральным фигурам этой страны, по «отцам -основателям» – Дж. Вашингтону и Т. Джеферсону, другим выдающимся президентам – У. Гранту, А. Линкольну, Т. Рузвельту, т.е. фигурам во многом определяющим американскую идентичность. Точно также сносили памятники и большевики в России”, – написав Таратута.

 

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *