Рінат Ахметов міг впливати на кадрові призначення у владі – НАБУ

Слідство у справі “Роттердам+” зафіксувало факти, які можуть свідчити про вплив групи компаній ДТЕК Ріната Ахметова на кадрові призначення у владі.

Про це йдеться у презентації НАБУ, яку відомство презентувало під час засідання парламентського комітету з питань антикорупційної політики 15 грудня.

Детективи наводять фраґмент перехопленої розмови одного з топменеджерів групи ДТЕК з чужоземною особою, де, зокрема, йдеться, що “є кандидат, жінка, з якою у нас добрі відносини… якщо за неї проголосують – це достатньо полегшить наше життя”, “її остання посада була Директор Департаменту електроенергії”, “вона – моя остання надія”.

Раніше в НАБУ заявили, що наполягають на заміні прокурора, але це рішення нібито саботує Офіс генпрокурора.

До призначення т.в.о. міністра Буславець обіймала посаду директора департаменту енергетичних ринків Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища. За словами депутата Верховної Ради Андрія Геруса, департамент Буславець у 2016 році погоджував новий порядок розрахунку ціни електроенергії, відомий як “Роттердам +”.

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 20 листопада ухвалив рішення звільнити тимчасово виконувачку обовʼязки міністра енергетики Ольгу Буславець. Виконання обов’язків керівника Міненерго тимчасово поклали на Юрія Бойка, котрий обіймає посаду заступника міністра енергетики.

Однак у Міненерго повідомили, що Ольга Буславець залишається на посаді першого заступника міністра. У міністерстві пояснили, що Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльности органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій, ухвалений парламентом 17 листопада, передбачає, що тимчасове виконання обов’язків міністра можливе лише протягом 30 днів. Рішення щодо призначення Міністра має бути прийнято Верховною Радою.

Нагадаємо, у листопаді Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила апеляційне провадження у справі “Роттердам+” у зв’язку з відмовою від скарги.

27 жовтня ВАКС скасував постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття провадження щодо справи “Роттердам +”. Суддя зазначила, що задоволено скаргу АТ “Нікопольський завод феросплавів”. 24 вересня ВАКС відмовився відновлювати справу.

Наприкінці серпня САП зняла всі підозри, які були висунуті раніше в ході розслідування справи “Роттердам+”.

У березні 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження з приводу формули “Роттердам+”. Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем). Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробки порядку формування оптової ринкової ціни (“Роттердам+”) забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку.

З запуском нового ринку електроенергії, який відбувся 1 липня 2019 року, методика формування гуртово-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула “Роттердам+”, припинила своє існування.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *