Створював свої художні шедеври й рятував чужі

Сьогодні виповнилося 165 років від дня народження Опанаса Сластіона (1855–1933), українського живописця, графіка, архітектора, мистецтвознавця і етнографа, автора численних творів на історичну тематику.

Про це нагадує відомий український політик Ігор Шаров на своїй сторінці у Facebook.

Учень Івана Крамського, Сластіон мандрував Україною, вивчав і малював побут селян і міщан. Цікавився таким явищем, як кобзарство, придбав сам фонограф, щоб записувати кобзарів.

Саме О. Сластіон віднайшов посмертну маску Тараса Шевченка, а під час національно-визвольної революції 1917—1920 років рятував художні шедеври з маєтків відомих родин. З 1918 року О. Сластіон очолював комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти.

За період з 1875 до 1928 року художник створив більше двадцяти графічних портретів народних співців. Безперечно, портретна галерея кобзарів Опанаса Сластіона для вітчизняної й світової культури — то неперехідна цінність.

Був одним із засновників українського архітектурного стилю. В 1920 році організував Миргородський краєзнавчий музей.
На фото — картина О. Сластіона «Проводи на Січ» (1898).

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *