Життя відомого музикознавця – сюжет для голлівудської мелодрами

4 лютого відзначаємо 140 років від дня народження відомого на весь світ українського музикознавця й фольклориста Климента Васильовича Квітки (1880 — 1953).

Науковий центр народної музики при Московській консерваторії носить ім’я Климента Квітки.

Про це нагадує відомий політик Ігор Шаров на своїй сторінці у Facebook.

Упродовж усього життя К. Квітка зібрав понад 6000 українських та кілька сот білоруських, румунських, молдовських, російських і грецьких пісень. Чимало записав їх з голосу своєї дружини Лесі Українки та Івана Франка.

Вершиною етнографічного шляху К. Квітки є збірник «Українські народні мелодії» (Київ, 1922), де вміщено 743 зразки українських пісень. У 1908 році разом з Лесею Українкою та Опанасом Сластіоном записав мелодії українських народних дум.

У статті «Про історичне значення календарних пісень» К. Квітка обґрунтував науковий погляд на етномузикологію як історичну дисципліну і ставлення до народних мелодій як історичних документів (не меншої ваги, ніж археологічні знахідки).

Якби не поразка українських Визвольних змагань, Климент Квітка міг би зробити блискучу кар’єру державного чиновника — 1918-го року він був товаришем (заступником) міністра юстиції Української Народної Республіки.

Не оминули К. Квітку сталінські репресії: його заарештували в т. зв. «Справі славістів», сфабрикованій ОДПУ, й ув’язнили на 3 роки. Як один із керівників у справі фігурував В. Вернадський (заарештований не був), серед членів політичного центру – М. Грушевський, В. Перетц. Справи В. Вернадського, М. Грушевського, В. Перетца були виділені в окреме провадження для додаткового розслідування.

Що ж до особистого життя науковця, вважає Ігор Шаров, то стосунки Климента Квітки зі значно старшою Лесею Українкою цілком могли б стати основою сюжету для голлівудської мелодрами. Мати Лесі Українки — знана письменниця Олена Пчілка — була категорично проти всіляких взаємин її дочки «з якимсь жебраком», як вона презирливо називала Климента. Є згадки про її твердження, наче він є «безчесною людиною, що одружується з грошима Косачів-Драгоманових». Утім, насправді молоде подружжя відмовилося від допомоги Лесиних батьків.

У листі до одного з літературознавців Климент Квітка писав: «Коли Ви посилали мені запит щодо біографії Лесі Українки, Вам, певне, не спадало на думку, що Ви причиняєте мені психічну травму. Я не історик літератури, і Леся Українка для мене не предмет об’єктивного наукового досліду. Наперекір сентенції «час — найкращий лікар» — все тяжче, що зв’язане з біографією Лесі Українки, з бігом часу робиться ще тяжчим, і кожен запит щодо її біографії так на мене впливає, що на кілька днів гостро падає здатність до роботи… а потім надовго більшає загальна депресія».

Втім, у 65 років Климент Квітка несподівано для колег одружується вдруге з 25-річною піаністкою Галиною Кащеєвою, яка працювала в теоретичному відділі Московського музичного училища імені Гнєсіних. Цікаво, що Галина Кащеєва мала намір написати спогади про свого чоловіка, але не встигла цього зробити, бо прожила, як і Леся Українка, лише 42 роки.

На фото – Леся Українка і Климент Квітка з родичами поетеси. Зелений Гай, літо 1906 р. Зліва направо: перший ряд (сидять): С. М. Драгоманов, Олександра Шиманoвська. Другий ряд (сидять праворуч): Марія Карташевська, Леся Українка. Третій ряд (стоять): К. В. Квітка, Олена Пчілка, Ізидора Косач, Ольга Косач-Кривинюк, М. В. Кривинюк.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *