Чому читання є актуальним і чи зникне професія бібліотекаря в майбутньому?

В Україні 27% людей читають більше ніж раз на тиждень і цей відсоток падає з року в рік (свіжі дані Українського інституту книги). Водночас щоденних читачів в Україні тільки 8%. Cитуація з читанням в Україні разюче відрізняється від ситуації у розвинених країнах. Український народ із найбільш освічених перетворюється на найбільш нечитаючий.

Дуже неприємно спостерігати за таким станом речей. Уявіть собі, якби Христофор Колумб не читав би про подорожі й пригоди Марко Поло… Або Наполеон Бонапарт не прочитав би життєписів Тамерлана й Олександра Македонського… Книжки допомогли сформувати згаданим видатним історичним особам їхню життєву стратегію, яка кардинально позначилася на розвитку цілого людства.

У численних популярних статтях у мережі часто можна зустріти безапеляційне твердження, що професії бібліотекаря й поштаря за десять років зникнуть. Навіть більше: десятки сучасних спеціальностей, упевнено повідомляє нам один із ресурсів, зникнуть після 2020 року: кондуктори, провідники, листоноші, оператори інформбюро, касири, тур-менеджери, перекладачі і навіть бухгалтери…

Будь-які такі твердження значно відгонять популізмом.

Дійсно, з розвитком технологій ринок праці суттєво змінюється і готуватися до цього потрібно. Роботи і комп’ютери вже зараз виконують певні завдання краще за людей, і їхня роль у повсякденному житті буде тільки зростати. За прогнозом вчених з Оксфордського університету, майже половина робочих місць у Сполучених Штатах буде замінена комп’ютерами вже в найближчі 10-20 років.

Утім, саме з розвитком високих технологій за фах бібліотекара переживати не доводиться. Всі найбільші сучасні книгозбірні світу вже перейшли в електронний формат, праці вистачить на десятиліття, якщо не на сторіччя. Нині, згідно з прогнозом World Economic Forum на 2030 рік, бібліотекарі, куратори й архіваріуси (Librarians, Curators, And Archivists) входять до ТОП-10 найзапотребованіших професій у США.

Поштові послуги ще більш розквітнули в зв’язку з пандемією. Сільський листоноша у класичному вигляді з радянських кінострічок, звісно, приречений на зникнення. А втім, кур’єрські послуги будуть потрібні й через 100 років.

Економісти не бачать приводу для паніки, бо ж економіка проходить через процес автоматизації безперервно: старі професії зникають, натомість з’являються нові. Наприкінці ХVIII ст. – початку ХІХ ст. луддити навіть знищували машини на мануфактурах у Великій Британії, вважаючи їх причиною безробіття й злиднів.

В «епоху змін» багатьом співробітникам треба бути готовими до роботи в умовах високої невизначеності. А отже, швидко ухвалювати рішення, реагувати на зміну умов роботи, розподіляти і перерозподіляти ресурси, управляти своїм часом в умовах постійно мінливого потоку робочих завдань.

Зрештою, людина з мізками і робочими руками при вмінні швидко адаптуватися до нових умов завжди знайде гідну для себе працю. Для успішної людини вміння вчасно оновлювати знання, заповнювати «білі плями», правильно структурувати інформацію і застосовувати все це на практиці – одні з найбільш ключових навичок. Вже у найближчому майбутньому система освіти навряд чи зможе реагувати на настільки швидкі зміни, тому на перший план вийде ідея безперервної освіти і самонавчання в процесі роботи. А тут без читання не обійдешся…

Людина, яка читає, завжди буде попереду тієї, яка сидить біля телевізора… та й навіть тієї, яка телевізійний екран змінила на екран смартфона.

Ігор Шаров, державний діяч

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *