Роки минають, а ця фігня і далі триває

Гортала стрічку – аж гульк, натрапила на допис: хтось у той вихідний вечір був на концерті і писав, що концерт затримується на півтори години.

І я згадала свою гірку злість, коли років зо десять тому була на концерті Fleur і так само нервово ходила по фоє, знаючи, що мінус година з гаком для мене – це не просто марно витрачені на “радісне очікування” година з гаком, персонально для мене означає, що я не зможу додивитися до кінця, бо останній транспорт за місто рівно о 9:30, і я не настільки божевільна фанатка кого б там не було, щоб заради них ночувати потім у пластиковому кріселку на вокзалі.

Отже, роки минають, а ця фігня і далі триває?

Але чому? Є цьому якесь адекватне пояснення?

Театральні вистави починаються вчасно. Лекції, фільми, спортивні дійства. Будь-які імпрези починаються вчасно, але йдучи на музичний концерт ніколи не знаєш, скільки часу доведеться кинути в жертву їхньому унікальному тайм-менеджменту. Істинні фани не обурюються, для них це як хвилююча прелюдія, моя подруга, яка тоді дуже чекала цього концерту, сильно образилася тоді на мій огляд в ЖЖ, де я лаялася через цю затримку.

Але чесно, я би дуже хотіла це змінити. Бо це одна з ненайостанніших причин, чому я зрештою взагалі забила на відвідування концертів улюблених груп навіть, коли вони дійсно приїздять в наше всіма забуте Запоріжжя…

Тетяна Савченко

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *