Ніхто нікому не забороняє поринути у світ дегенератів Достоєвського

Хочу заспокоїти всіх, хто переймається долею пам’ятників Пушкіну, вулиць Толстого тощо. Пані та панове, найкращий пам’ятник письменнику – це його книги. Найкраще вшанування – читання цих книг. Ніхто ж нікому не забороняє сісти увечері біля каміну, чи у виходку з томиком Лєрмонтова, замаїти меланхолійний настрій «грустью єсєнінських бєрьозок», поринути у багатогранний світ дегенератів Достоєвського, у глибині своїх мрій втопити Муму, чи «уєстєствіть» Наташу Ростову. Аби лишень не сплутати.

А от щодо вшанування? Гадаю, не було б жодних питань, якби великий і могутній російський народ не використовував своїх культурних діячів для мічення території, дзюрячи ними на кожному кроці, як пес під кущами.

Зрештою, дивіться. Ну чому ніхто не вимагає пам’ятників Шекспіру та Сервантесу, Вольтеру та Гете, Бальзаку та Діккенсу. Наче не останній люди у світовій літературі і точно не менш шановані за класиків з московії.

Десь розумію ностальгійне «я ж виросла на Булгакові…», бо сам люблю «Майстра і Маргариту». Але, от халепа. Я з юних літ ще дуже люблю Ремарка і Лорку, перечитую Андрича, Павича та Кундеру. То тепер мушу вимагати встановлення пам’ятників? Переживу якось, а як відчую кончу потребу, то обмежуся бюстиком у своїй кімнаті.

Є питання щодо уродженців України… Тут можна обговорювати. Але перед тим, як починати дискусії, хочу поцікавитися, скільки в Україні пам’ятників народженим у ній письменникам, які писали іноземною, але не російською. Де стоять пам’ятники уродженцю Бучача Шмуелю Йосефу Агнону, видатному єврейському письменнику, лауреату Нобелівської премії з літератури 1966 року? Скільки монументів на честь уродженця Бердичева Джозефа Конрада, поляка за походженням, який став класиком англійської літератури. Де пам’ятники визнаним усім світом уродженцям Львівщини Йозефу Роту, Бруно Шульцу, Станіславу Лему, Станіславу Єжи Лєцу?

Одне слово, я цілком готовий до дискусії з тими, кому одним Пушкіним пороблено…

Роман Онишкевич

На фото: картина І. Владімірова “Погром винного магазину”, 1917 р.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.