Російський солдат застрелив хлопчика, який вийшов з підвалу разом з иншими людьми

Страшна подія сталася 3 березня у містечку Ворзель на Київщині. Росіяни закрили людей у підвалі, де ті переховувались і почали напускати газ, згодом двері відчинили, всіх випустили на повітря, а коли усі вийшли, вони застрелили хлопчика і поранили жінку.

“Я була у підвалі “Учхозу” (навчально-дослідне господарство на території Ворзеля. – ред), де нас закривали і душили газом. Там вони хлопчика застрелили і жіночку поранили. Кров’ю стікала”, – розповіла Газеті Катерина Тихонівна Дротик, яка працює в селищній раді Ворзеля прибиральницею .

За її спогадами, ввечері люди зачинились у підвалі, рашисти стукали, намагались увійти, коли їм це не вдалось, вони просто розстріляли двері і напустили газ.

“Ми підбігли потом до дверей. Стала отако до стінки і думаю: “Слава тобі, Господи, шо така бистра смерть”. Дихати уже не можна було, але хтось відкрив двері. Ми одне на одного попадали, а вони зразу сказали: “Руки вверх, мужики!” У всіх телефони забрали. Першим виходив хлопчик, а на горі танк стояв і вони з автоматами. Стрельнули і хлопчик зразу впав, кров з рота пішла. Жінка почала кричать. Він (росіянин. – ред) перемотав, щось колов. Нас усіх оточили, а хлопців забрали окремо у амбулаторію. Там їх били, ми чули крики. Знущалися над ними – ребра переламали. Але живі лишилися”, – розповіла пані Катерина журналістам.

Коли газ трохи вийшов із підвалу, росіяни знову примусили людей зайти всередину. Побитих хлопців також привели і посадили біля жінок.

“У них були звʼязані руки, ребра поламані, губи розбиті. Куртка в одного була розрізана, – продовжує Катерина Тихонівна. – Мого сусіда вночі привели і я просила розвʼязати йому руки, бо вірьовка товста була і пережала отут до крові, – жінка кладе руку на зап’ястя та здригається. – Він не міг навіть дихнуть, чай йому давала. На другий день двох забрали і повезли на танках. Возили їх, як захист. Випустили за чотири дні. Хлопці ішли пішки десь із Мироцького. Кажуть: “Ми навіть не знаємо, де нас викинули”. Там трупи лежали, а вони без свідомості були. Росіяни певно, думали, що ті не виживуть уже”, – згадує 68-річна Катерина.

У Ворзелі росіяни обстріляли дитячий садочок. Будівля вщент розбита та не підлягає відновленню. По садочку прицільно випустили кілька снарядів з “Граду”. Окупанти розбили також дитячий санаторій.

Староста Ворзеля Андрій Липовецький жив у містечку разом з дітьми та онуками до 11 березня. А тоді їм вдалось виїхати, проте найменші онуки досі не можуть оговтатись після побаченого.

“Онук каже: “Діду, дивись, літак летить! І так крутиться, крутиться”. У нас велике вікно, я дивлюсь, а це ракета над будинком летить у бік Гостомеля, – додає староста. – Виїхав з селища 11 березня. Вирішив, що треба рятувати сім’ю. Ми не збиралися виїжджати, але коли танки постійно перед двором катаються… Світло виключили, газ”, – розповів пан староста.

24 лютого на світанку аґресивна Московщина напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із територій союзної Білорусі й окупованого Криму.

Згодом ЗМІ повідомили, що лідер рашистів Владімір Путін висунув Україні 6 вимог. Перші п’ять із них, як прагне Путін, мають бути закріплені у Конституції України.

1. Відмова від руху до НАТО. Нейтральний статус України. Одним із ґарантів якого готова стати Московщина, яка напала на нашу країну.

2. Російська мова – друга державна. Скасування всіх законів, що її обмежують.

3. Визнання Україною Криму московитським.

4. Визнання Україною незалежности терористичних утворень “ДНР та ЛНР” в адміністративних межах областей (включно з нині контрольованими Україною територіями).

5. “Денацифікація”. Заборона діяльности ультра-націоналістичних, нацистських і неонацистських партій і громадських організацій, скасування чинних законів про героїзацію т. зв. нацистів і неонацистів.

6. “Демілітаризація України”. Повна відмова від наступального озброєння, під яке при бажанні можна підвести будь-які види озброєнь.

Фото: Тарас Подолян/Газета

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Щоб продовжувати реалізовувати проєкт щодо документування англійською мовою рашистських злочинів проти мирних громадян України, зокрема дітей, нам потрібна ваша допомога. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net. Або ж переказуйте кошти на карту 4731 2196 4385 1292 (ПриватБанк)

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *