Англійська мова незабаром може отримати окремий статус в Україні

Уряд розробляє законопроєкт про функціонування англійської як мови міжнародного спілкування.

“Розширення сфер застосування англійської мови в Україні сприятиме активізації процесів інтеграції українців в європейську спільноту в межах очікуваного набуття членства України в ЄС, формуванню суб’єктності держави у світових глобалізаційних процесів, підвищенню рівня її конкурентоспроможності на глобальному ринку, а також зростанню її інвестиційної та туристичної привабливості”, – сказав заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він наголосив, що англійська мова на сьогодні є офіційною в 60 із 196 країн світу, а згідно з даними регуляторного проєкту Євробарометр, ця вона є найпоширенішою іноземною в 119 країнах з 25 держав-членів ЄС. Україна, відповідно до повідомлення, займає 40-й щабель в рейтингу із 112 країн, що є середнім показником. Тож надання англійській мові відповідного статусу в державі – “необхідність і стратегічний крок до членства в ЄС”.

Згідно із поточною редакцією законопроєкту, обов’язково англійською мають володіти держслужбовці, зокрема, голови місцевих адміністрацій, офіцери – військові, начальники середнього й вищого складу Національної поліції, науково-педагогічні працівники вишів. Також передбачається удосконалення стандартів освіти, спрямовинах на вивчення англійської мови всіма здобувачами освіти, а також впровадження додаткових курсів для дорослих. Крім того, розширюється обсяг застосування аглійської мови у сферах, дотичних до іноземців, наприклад в закладах культури, транспортній сфері, міжнародній торгівлі.

Карандєєв відзначив, що “з моменту прийняття цього закону одразу не виникне вимога щодо обв’язкового володіння англійською усіма держслужбовцями”, імплементація вимагатиме тривалого перехідного періоду.

За його словами, існує стійка кореляція між рівнем англійської мови та низкою економічних показників, зокрема, ВВП, тому її впровадження сприятиме покращенню експорту послуг в Україну, а також міжнародній чи індивідуальній торгівлі.

“Жодне з положень цього закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання державної мови”, – відзначив урядовець. За його словами, держава сприяє якомога ширшій освіченості українців, водночас це не загрожує латинізації української мови.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.