Візії

Коли Україна і Захід діють злагоджено – Росії нікуди діватись

“Те, що на газових переговорах у Брюсселі російська делегація несподівано поступилася вимогам європейських і українських чиновників і погодилася працювати за європейським законодавством, багато хто з моїх західних колег схарактеризовує як справжню сенсацією. Однак це – очікувана сенсація, – пише Віталій Портников для “Радіо Свобода”.

Далі виклад думок відомого журналіста:

“Весь сенс будівництва газопроводів, які повинні були стати альтернативою української ГТС – і “Північного потоку”, і “Північного потоку-2”, і “Турецького потоку”, і “Південного потоку” полягав у необхідності “обійти” Україну, домогтися припинення транзиту газу через її територію. Причому найчастіше це була не економічна, а політична необхідність. Тому що проекти альтернативних газопроводів – це дороге задоволення. А найголовніше – вони позбавлені додаткових можливостей транспортувати газ у критичній ситуації.

А в української ГТС з її унікальними підземними сховищами такі можливості є. І якщо йти за елементарною логікою, “Газпром” мав би триматися за цю систему обома руками. Але замість цього в Москві робили і продовжують робити все можливе, щоб залишити українську ГТС без газу. Чому?

А тому, що в цьому випадку український бюджет втратить доходи, які так необхідні уряду країни в період виплат по боргах міжнародним фінансовим організаціям. І Москві буде набагато простіше диктувати Києву умови – будь-які умови. Не випадково в Москві план будівництва нових газопроводів люблять називати “планом Путіна”. І дійсно, російський президент особисто лобіює будівництво кожного альтернативного маршруту – аж до поїздок в країни, які повинні стати частиною нової системи і переговорів з їхніми лідерами саме про енергетику.

Але є наміри, а є можливості. Зараз можна точно сказати, що “Газпром” не впорався з “планом Путіна”. Тому що важливою частиною цього плану було його виконання до 1 січня 2020 року – тобто до закінчення російсько-української угоди по транзиту. Однак “Північний потік-2” все ще не побудований – і позиція Данії значно ускладнює завершення його будівництва. До того ж серйозним ударом по позиціях російського газового монополіста стало зменшення обсягів прокачування газу по газопроводу OPAL. Після цього остаточно стало ясно, що без українського транзиту не обійтися. Що з Києвом доведеться домовлятися. А якщо домовлятися з Києвом – доведеться жити за європейськими правилами.

Всі попередні відмови представників російського Міністерства енергетики і “Газпрому” від переговорів, всі їхні вимоги і образи були банальним блефом, розрахованим на те, що нерви суперників не витримають. Тому що особливих можливостей для маневру у Москви немає. Так, транзит можна припинити. Але тільки з власної вини. І нести всі витрати за зрив контрактів буде “Газпром”.

Те, що сталося в Брюсселі, ще раз нагадує про просту істину: не потрібно боятися російського блефу. Коли європейці і українці діють спільно, коли вони дотримуються чітких прозорих принципів, Росії в буквальному сенсі слова нікуди діватися.

Схоже, що Кремль може вигравати тільки в темряві”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *