Візії

Грушевський ніколи не був президентом України

29 вересня в Україні відзначали день народження видатного вченого Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934). М. Грушевський – автор понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної «Історії України-Руси». Внесок М. Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Про це нагадує політик Ігор Шаров на своїй сторінці в Facebook.

Виявляється, Михайло Сергійович мав неоднозначну точку зору щодо незалежності України та більшовицького перевороту в Петербурзі. Вчений схилявся до думки, що Російська імперія з часом має демократизуватись і перетворитись на федеративну державу. Повернувшись у результаті Лютневої революції до Києва після сибірського заслання, Грушевський очолив Центральну Раду. Він вважав, що Україна має стати частиною нової федеративної російської держави, і лише наступ більшовиків у січні 1918 року примушує Михайла Сергійовича із соратниками оголосити незалежність.

На Україну насувалися окупанти, але в Четвертому Універсалі, яким оголошена незалежність, зафіксована популістична мета держави – цілковита ліквідація армії.

Протягом всієї помітної політичної діяльності Грушевський мав різні точки зору на майбутнє країни. Скажімо, під час Гетьманату він відхиляє пропозицію Скоропадського очолити Академію наук України, згодом виявляє прихильність до радянської влади, налагоджує контакти з II інтернаціоналом. Після ліквідації Української держави Грушевський, незважаючи на відомі вже тоді репресії проти українського народу, звертається до більшовиків із пропозицією про повернення до Радянської України.

Слід наголосити, що Михайло Грушевський ніколи не був президентом України. Офіційно Михайло Сергійович був головою Центральної Ради УНР. У тогочасних газетних публікаціях дуже часто його називали «президентом Ради». Вчений послуговувався візитівкою, де був напис французькою мовою «President du Parlament D’Ukraine».

На фото – Михайло Грушевський серед українських студентів (один з них – майбутній класик української літератури Микола Зеров).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *