Міністр культури шукає омбудсмена із захисту української мови

Пошуки кандидата на посаду уповноваженого з питань захисту української мови тривають, повідомив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в інтерв’ю Радіо Свобода.

“Я шукаю людину, яка буде займатися не тільки… Посада називається “Уповноважений із захисту української мови”. І виписано в законі, що він повинен робити. І в законі це скеровано більше, як дійсно захист. Я вважаю, що треба цю функцію розширити. Це повинні бути не тільки захист, але й адвокація, популяризація української мови”, – сказав Бородянський в ефірі “Суботнього інтерв’ю”.

Він заявив, що спілкується з “великим колом людей, які могли би цим займатися”.

25 квітня Верховна Рада України 278 голосами ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Тодішній президент України Петро Порошенко 15 травня підписав закон про функціонування української мови як державної. Наступного дня закон був опублікований в офіційній пресі. Датою набрання чинності закону, за винятком окремих положень, є 16 липня 2019 року.

Відповідно до пункту 8 розділу ІХ закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Кабінет міністрів був зобов’язаний до 16 жовтня 2019 року (протягом трьох місяців з дня набрання законом чинності) призначити уповноваженого із захисту державної мови, а ще раніше – внести на розгляд Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до державного бюджету на нинішній рік у частині забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови та уповноваженого із захисту державної мови.

Як повідомляла онлайн-газета “ПолітАрена”, одна з претенденток на посаду Уповноваженого із захисту державної мови Катерина Коверзнєва вважає, що весь період незалежності України олігархічна економіка через підконтрольні ЗМІ провадила русифікаційні процеси.

“Весь період незалежності України олігархічна економіка через підконтрольні ЗМІ провадила русифікаційні процеси. Дійшло до того, що діти в центральній Україні, які не вчать російської мови, поза школою розмовляють примітивною російською”, – констатувала Катерина Коверзнєва.

Україна – це не просто не-Росія, а Україна – це самобутня й самодостатня в культурному плані країна, яка прагне бути максимально інтегрованою в цивілізоване світове співтовариство, вважає претендентка. На її думку, в Україні завжди з шаною ставилися до всіх інших мов і культур, та сьогодні нам потрібно чітко виконувати закон, щоб ліквідувати ганебну практику дискримінації української мови в Україні.

Також Катерина Коверзнєва стверджує, що в головах багатьох українців закладено нісенітницю, яку придумав професор Іван Білодід, про т. зв. природну двомовність української нації.

«Звичайно, погляди таких отруєних радянським режимом науковців, яким партія і уряд поставили завдання формування радянської людини, розбиваються так само легко, як була розбита антинаукова теорія Погодіна-Соболевського. Втім, на побутовому й на політичному рівні ці безглузді міфи виявилися дуже живучими», – вважає претендентка.

Вона переконана, що протягом усього періоду незалежності України українізація була просто провальною.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *