На догоду Путіну двічі заочно заарештованого в Росії прокурора виганяють з ГПУ

Прокурор Вадим Приймачок — «один з найсильніших» працівників Генпрокуратури. Саме так про нього кажуть його колеги. Останні кілька років він вів справи, повʼязані з державною зрадою Віктора Януковича, захопленням Криму, військовими злочинами на Донбасі. Матеріали його розслідувань лягли в основу документів, які Україна направила в Міжнародний кримінальний суд. Він один з небагатьох правоохоронців, хто не боявся вручати повістки російським високопосадовцям, — за це в Росії на нього завели дві кримінальні справи та двічі заочно заарештували. У жовтні-грудні він проходив переатестацію і не пройшов — комісія відсіяла його на співбесіді. Один з її членів виправдовував рішення тим, що послужний список Приймачка на співбесіді не був відомий. Кореспондент theБабеля Оксана Коваленко поговорила з колишнім начальником Приймачка, головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом і з кількома працівниками ГПУ (за умови анонімності) — і розповідає, хто такий Вадим Приймачок.

Обійнявши посаду генерального прокурора, Руслан Рябошапка взявся реформувати ГПУ: із жовтня 2019 року всі її 1 083 прокурори проходили переатестацію. Вона складалася з трьох етапів: тест на знання законів, тест на логіку і співбесіда з комісією. Штат ГПУ, яка з першого січня називатиметься Офісом генпрокурора, скоротять майже вдвічі — працювати залишаться лише 610 прокурорів.

Підрозділ ГПУ. Після Революції гідності її очолював Анатолій Матіос. Військова прокуратура вела справи про злочини, скоєні військовими, про захоплення Криму та військові злочини під час конфлікту на Донбасі. За рішенням генпрокурора військовій прокуратурі також віддавали справи інших підрозділів, наприклад справу Сергія Курченка та міністра доходів і зборів Олександра Клименка.
— не пройшов переатестацію, його відсіяли на співбесіді. Він пройшов тест на знання законодавства (92 бали зі 100, при прохідних 70) і тест на логіку (118 балів зі 145, при прохідних 96). Сам Приймачок і його колеги дуже здивувалися, коли зʼясувалося, що він не пройшов співбесіду з комісією.

Проводила співбесіду комісія з шести осіб, її очолював перший заступник генпрокурора Віталій Касько. Зʼясувати, чому саме Приймачок не пройшов комісію, неможливо: протокол покажуть тільки йому, як і відеозапис співбесіди. Голосування за підсумками обговорення було таємним — навіть члени комісії не знають, як проголосували їхні колеги.

Джерела в комісії розповідають theБабелю, що на співбесіді Приймачку задали кілька питань щодо законодавства. Його запитували про майно та про те, як він працював у Волинській прокуратурі під час Майдану. «Щодо майна до нього точно претензій немає. Чому члени комісії ухвалили [таке] рішення, мені невідомо», — сказав співрозмовник theБабеля з комісії.

Вадим Приймачок народився у травні 1980 року на Волині. Він закінчив школу із золотою медаллю, до Національного юридичного інституту ім. Ярослава Мудрого вступив із другої спроби (говорить, що першого разу за вступ просили хабар), закінчив його з червоним дипломом і повернувся на Волинь. Він влаштувався помічником прокурора Нововолинська і з того часу працював у прокуратурі.

У 2013 році, коли почалася Революція гідності, він працював у прокуратурі Волинської області. У Луцьку люди вийшли на вулиці — це був переважно мирний протест, але частина протестувальників увірвалися в держустанови. З Генпрокуратури прийшли вказівки їх затримати. Приймачок вів декілька справ активістів, зокрема щодо двох осіб, яких вважали організаторами Луцького Майдану. Це були Ігор Гузь — тодішній заступник голови обласного осередку «Батьківщини», і його помічниця Майя Москвич. Москвич затримали за акцію, де мітингувальники несли перегорнуті портрети експрезидента Януковича; Гузь теж брав у ній участь. Портрети вони винесли з будівлі обласної ради. Обом загрожували кримінальні статті.

Звинувачення представляв Вадим Приймачок. Поліція просила його погодити обшуки в активістів — у цьому він відмовив. Коли суд визначав для них запобіжний захід, він попросив призначити домашній арешт.

Майя Москвич згадує, що її справу вели двоє прокурорів і їй було за них соромно, тому що на суді вони зачитували нісенітниці. «Я була впевнена, що через якісь обставини вони не можуть вчинити інакше. Я не тримала на них зла», — говорить вона. Ігор Гузь з того часу з Приймачком не зустрічався. «Він був виконавцем, — говорить він. — Хоча, я думаю, що всі повинні були потрапити під люстрацію». Гузь восени 2014 року став народним депутатом, а у 2019 році знову обрався до парламенту на дострокових виборах.

Після перемоги Революції гідності Приймачок отримав догану, позбувся премій, його понизили в посаді.
Його не допускали до процесуального керівництва, він відповідав за статистику та вів реєстр досудових розслідувань. «Він поніс покарання за свої помилки, — говорить один з його колег, — І потім відпрацював повністю».

Надалі Приймачок не раз проходив люстраційні перевірки. «Є висновок генеральної інспекції ГПУ щодо Приймачка, — розповів theБабелю колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос. — Якби було за що, його б люструвати».

У вересні 2014 року Приймачка перевели у відділ міжнародно-правових доручень — там ведуть питання екстрадиції тощо. Приймачок кілька разів просився служити на Донбас, але йому відмовляли. Тоді він увійшов до «виїздної» групи прокурорів, яка розслідувала злочини бійців «Торнадо»

Бійці «Торнадо» займалися мародерством, катували, ґвалтували і вбивали цивільних у підвалі однієї зі шкіл Лисичанська у 2014 році. Кожен четвертий з особового складу «Торнадо» мав судимість. Батальйон було розформовано. 7 квітня 2017 року Оболонський районний суд Києва виніс обвинувачувальні вироки дванадцяти ексбійцям батальйону в зоні АТО. Поки Приймачок працював над справою «Торнадо», його посаду у Волинській прокуратурі скоротили. Він влаштувався слідчим з особливо важливих справ Головної військової прокуратури в ГПУ і на початку 2017 року став заступником начальника відділу, який розслідував злочини проти засад національної безпеки. А з листопада 2017 року він розслідував такого ж роду злочини, але вже як прокурор, який представляв державне обвинувачення в суді.

Спочатку Вадим Приймачок розслідував захоплення Луганського аеропорту і вторгнення російських військових у Дебальцеве, але незабаром його перевели на розслідування захоплення Криму.

У квітні 2016 року Приймачок підписав підозру віцеадміралу Олександру Вітку, який на той час командував Російським Чорноморським флотом. Підозру вдалося вручити Вітку особисто через курʼєрську службу доставки. Пізніше завдяки матеріалам справи він потрапив у санкційний список Європейського Союзу. Зараз Вітка судять заочно в Дніпровському суді Києва. Справа вже йшла до вироку, але не пройшли переатестацію прокурори, які представляли обвинувачення в суді, — на їхнє місце прийдуть нові люди, яким ще доведеться розібратися в матеріалах справи.

Вадим Приймачок розслідував і справу про державну зраду експрезидента Віктора Януковича. У січні 2017 року він разом із прокурором Русланом Кравченком літав до Нью-Йорка, щоб розшукати один з ключових доказів — звернення Януковича, яке на засіданні Радбезу ООН зачитав російський постпред (про те, як судили Януковича, читайте у великому розслідуванні theБабеля). Його колишній шеф Анатолій Матіос згадує, що у цій справі Приймачок допитав всю еліту держави: «Те, що вони не прикривалися 63-ю статтею Конституції, свідчить про його високий професіоналізм».

Після того, як Віктору Януковичу оголосили підозру, Слідчий комітет РФ порушив справу проти Приймачка. У липні 2017 року Басманний суд Москви заочно його заарештував.

Вадим Приймачок вів справу суддів Конституційного суду Росії, які визнали конституційним договір про прийняття до складу Росії Криму і Севастополя. У березні 2018 року він склав і підписав підозри голові та вісімнадцяти суддям. Підозру доставили суддям прямо в Конституційний суд РФ з допомогою курʼєрської служби доставки, продублювали на електронну пошту відомства і суддів. За це на Приймачка у Росії завели ще одну кримінальну справу та ще раз заочно заарештували.

Крім того, Вадим Приймачок вів «дрібніші» справи. Він розслідував військові злочини польового командира Ігоря «Бєса» Безлера.

Ігорю Безлеру, який навесні 2014 року захопив Горлівку, інкримінують три статті КК: за викрадення людей, катування і порушення правил ведення війни тощо. Один зі свідків звинувачення розповів українському слідству, що підлеглі Безлера розстріляли понад 30 полонених. Крім того, його бойовики у 2014 році обстріляли позиції 51-ї бригади під Волновахою і підписав підозру бойовику з позивним «Москва», який у 2014—2015 роках воював у районі Донецького аеропорту та катував українських військових, які потрапили в полон. Приймачок виявився одним з результативних працівників ГПУ. «За чотири роки він притягнув до відповідальності 31 людину, — розповідає його колега. — До суду потрапили справи щодо шести обвинувачених, вже є два вироки, один з них — громадянину Росії».

Приймачок відповідав за ще один важливий для України напрям — боротьбу з Росією в Міжнародному кримінальному суді. «Більшість доказів про військові злочини зібрав він. Поговорив з усіма військовополоненими, яких обміняли», — розповідає Матіос. Серед матеріалів, які він готував, були документи, що підтверджували присутність російських військових під час подій у Криму, а також про тортури і позасудові страти

Останній такий документ Приймачок підготував на початку грудня цього року разом з адвокатами Української Гельсінської спілки з прав людини. Це було повідомлення в МКС про позасудові страти девʼяти українських військових, які вчинили бойовики «Козачого союзу «Область війська Донського» під час боїв за Іловайськ влітку 2014 року та за Дебальцеве у 2015 році.

З новим керівництвом прокуратури у нього склалися неоднозначні відносини. Новий глава військової прокуратури Віктор Чумак, за словами Приймачка, звинувачував його в тому, що декларації військових прокурорів засекретили, оскільки Приймачок відповідав за цей напрям. «Я виконував постанову керівництва», — відповідає Приймачок.

У грудні Приймачок не пройшов атестацію, його звільнять з посади. Поки він навіть не знає, чому комісія вирішила його відсіяти.
Оксана Коваленко, theБабель

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *