В оркестрі та на сцені грали кріпаки

Виповнилося 210 років Одеській Опері. 10 лютого 1810 року в Одесі відбулося урочисте відкриття театру опери та балету. Першою виставою були одноактна опера Фреліха «Нове Сімейство» і водевіль «Утішена вдова» російської трупи Порфирія Фортунатова. В оркестрі та на сцені грали кріпаки…

Про це пише на своїй сторінці у Facebook відомий політик Ігор Шаров.

У ніч на 2 січня 1873 будівля театру повністю згоріла.

Створити проект нового міського театру запропонували віденським архітекторам Ф.Фельнеру і Г.Гельмеру, за проектами яких побудовано театри в багатьох містах Європи (Відні, Будапешті, Дрездені, Зальцбурзі, Загребі, тощо). Проект був готовий в 1882 році. Зразком послужила зведена чотирма роками раніше Дрезденська Опера архітектора Готфріда Земпера. Урочисте відкриття відбудованого театру (на фото) відбулося 13 жовтня 1887.

З відкриттям в Одесі театру опери та балету опосередковано пов’язана вишукана містифікація українсько-німецького композитора єврейського походження Михайла Гольдштейна.

У 1948 році композитор і скрипаль Михайло Гольдштейн оголосив, що виявив рукопис симфонії Миколи Овсянико-Куликовського в архівах театру в Одесі. Твір у тональності Соль мінор, № 21, був начебто написаний у 1809 році; на ньому був напис «на посвяту Одеському театру».

Відкриття викликало неабиякий ажіотаж у радянських музичних колах. Компартійне керівництво було не проти того, щоб продемонструвати світові свою «культурну першість». Утім, симфонія містила українські народні пісні і закінчувалась козацьким танком, що не дуже подобалось керівництву СРСР.

У 1957 році проти Гольдштейна було розпочато карну справу з боку слідчих органів МВС СРСР з приводу авторства симфонії № 21 та інших музичних творів. Композиторові довелося емігрувати. Згодом у Німеччині Гольдштейн часто друкував статті на українську музичну тематику в газеті бандерівців «Шлях Перемоги» під псевдонімом Михайло Михайловський.

Історія Одеської Опери пам’ятає виступи на сцені театру не лише іноземних талантів на кшталт Тітти Руффо, Федора Шаляпіна, Леоніда Собінова, Елеонори Дузе, Віри Коміссаржевської, Сари Бернар, Анни Павлової, Галини Уланової, Петра Чайковського, Майї Плисецької, Миколи Римського-Корсакова, Антона Рубінштейна; глядачі оплесками проводжали й українських співаків Івана Алчевського, Юрія Кипоренка-Доманського, Соломію Крушельницьку, акторів Марка Кропивницького, Панаса Саксаганського, Марію Заньковецьку, Карпа Соленика, композитора Миколу Лисенка…

Більше про Одесу, її історію та пам’ятки, можна прочитати в книжці Ігоря Шарова «100 визначних місць України» (Київ, «АртЕк», 2004).

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *