Наявність апаратів ШВЛ і ПЛР-тестів не свідчить про готовність допомогти хворим – експерт

Деякі громадяни сьогодні живуть лише новинами про коронавірус, шукають у себе симптоми, підраховують, скільки нових тестів привезли до України.

Та насправді, як стверджує медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, інфекціоністка Катерина Булавінова, важливо запастися приладом або мобільним додатком для вимірювання рівня кисню у крові і не бігати по лікарнях без нагальної потреби.  Пацієнти та лікарі мають розуміти, що оцінювати стан хворого слід за рівнем кисню у крові.

“Найголовніше у лікуванні пацієнта, в якого ускладнення від COVID-19 – запалення легенів – це кисень. Все побудовано на кисні, що досить незвично, бо люди звикли пити «чарівні» таблетки, зілля, псевдопротивірусні засоби. Але важливо розуміти і лікарям, і пацієнтам, що оцінювати стан хворого слід за рівнем кисню у крові – сатурацією. Припустимо, пацієнт повідомив, що він з групи ризику, кашляє і з температурою. У основної маси пацієнтів з COVID-19 хвороба проходить як звичайна вірусна інфекція: кашель, температура, іноді нежить.

Перша дія – потрібно заміряти насичення киснем крові та переконатися, що воно не почало падати і пацієнт у безпеці. Окрім парацетамолу для зниження температури і якихось ситуативних препаратів, на кшталт крапель для носа або засобів для полоскання горла, справді нічого не треба.

Але оскільки люди з COVID-19 вмирають від запалення легенів, важливо не проґавити момент, коли людині вже потрібна киснева підтримка. Я зараз не про вентиляцію легенів – вона потрібна у важких випадках. Це також і кисень, який можна отримати через маску і назальні канюлі, приміром, від кисневого концентратора або через центральне підведення кисню у відділенні.

Саме тому стільки зусиль докладає держава, волонтери, донори, бізнесмени, головлікарі, щоб забезпечити лікарні киснем. Я вважаю це найголовнішим, але розуміння ситуації не вистачає лікарям і пацієнтам.

Пацієнти надто сфокусовані на тому, щоб зробити собі тести (хоча вони не мають до лікування жодного відношення), але зовсім не дбають про кисень. Тим часом пульсоксиметри досі вільно продаються, хоча спочатку їх розкуповували дуже активно. Це такий прилад, що вішається на палець і вимірює рівень насичення крові киснем. До речі, є додаток для айфонів, з допомогою якого теж можна його вимірювати, достатньо завантажити”, – каже пані Катерина.

Наявність апаратів ШВЛ не дає підстав говорити, що лікарні готові до прийому пацієнтів з COVID-19, важливіше – “центральна подача кисню з точками доступу у відділеннях. А ще хороші антибіотики обов’язково знадобляться тим, хто перебуває у відділенні інтенсивної терапії”, – наголошує експертка. Важливо пам’ятати, що при коронавірусній пневмонії основну роль буде грати кисень, а антибіотики даватимуть будь-якому пацієнту, який вже потрапив у стаціонар.

Булавінова, також пояснила, що не завжди лікування коронавірусної пневмонії є успішним, оскільки “антибіотики лікують пневмонії, викликані бактеріями, а от пневмонія, що супроводжує грип або коронавірус – викликана вірусами. Проти вірусу грипу вже є препарат озельтамівір, він при грипі пригнічує розмноження вірусу грипу і відповідно – рятує велику частину здорових легенів від нього. Вірус, грубо кажучи, не встигає “з’їсти” легені. Препарат, щоб пригнічувати розмноження вірусу при COVID-19 або знищувати його – і хочуть знайти вчені. Антибіотик не діє на сам вірус, тому потрібен лише на етапі госпіталізації, реанімації, де ми побоюємося приєднання бактеріальної інфекції, навіть внутрішньолікарняної. Якщо простіше, ковідний вірус вражає легеневу тканину, вони перестають подавати кисень в усі органи і системи в достатній кількості, людина може загинути.

У різних країнах експериментують із застосуванням різноманітних схем лікування. Дуже важливо, щоб це відбувалося тільки в рамках клінічних випробувань і з розумінням, що це лікування є експериментальним і на сьогодні не має доведеної ефективності, і що важливо – розуміння його безпеки. В Україні у мене викликають серйозне занепокоєння спроби пробувати на пацієнтах терапію, яка не має доведеної ефективності проти COVID-19, і пробують цю терапію поза рамками клінічних випробувань. Така практика може бути небезпечною для пацієнта”.

Коронавірус може проходити для пацієнта, як звичайна ГРВІ, хворому дуже важливо заміряти рівень кисню у крові – пульсоксиметром або мобільним додатком.

“Щеплення від грипу і пневмококу – будь-яке щеплення, яке “захищає легені”, якщо дуже спростити, є дуже корисним. В Україні є випадки виявлення у одного і того самого пацієнта одночасно грипу та COVID-19. Вакцинація від грипу і пневмококу, як на мене, потрібна у будь-якому випадку, а зараз для групи ризику – вже точно важливо максимально захистити легені”, – стверджує Катерина Булавінова.

Тестування ПЛР-тестами мають значення для державних рішень та розуміння епідеміологічних трендів. А от для пацієнтів статистика значення не має і на тактику лікування вона ніяк не впливає. Сьогодні кожну людину з нежитю, кашлем та температурою потрібно сприймати, як потенційного пацієнта з COVID-19.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *