Поховано Анатолія Сергієнка у рідній Мерефі

У Харкові 21 грудня помер керівник обласного об’єднання громадської організації “Всеукраїнське товариство “Просвіта” імени Тараса Шевченка”, ексдепутат Харківської обласної ради шостого скликання Анатолій Сергієнко

Анатолій Сергієнко народився 10 серпня 1951 року в місті Мерефа Харківського району Харківської области. У 1975 році закінчив Харківський політехнічний інститут. Спеціальність за освітою – інженер-механік.

Був відзначений подякою президента України, почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації.

31 жовтня 2010 року був обраний депутатом Харківської обласної ради VI скликання.

Обласне об’єднання “Просвіта” Сергієнко очолив у травні 2018 року.

Анатолій Сергієнко був великим українським патріотом, діяльним організатором українського життя на Харківщині.

Був україномислячим радником голови Харківської ОДА Авакова у часи президентства Віктора Ющенка, за його сприяння створив потужну ГО ПОСТУП, яка творила українське життя у Харкові і реґіоні.

Останнім його проєктом було відродження ПРОСВІТИ.

Жив у Мерефі.

Був завжди у вирі подій, знав усіх і усе, творив українське життя, бо так веліла його національна совість.

Був повносправним представником Українського клубу та Літфоруму на Харківщині, джерелом інформації, джерелом доброго настрою й українського оптимізму.

Коли один із харківських експертів УК потрапив у тарапати – визволяв його Анатолій Григорович.

Виступали ми і у колишньому УКЦ у центрі Харкова. знищеному згодом покійним Ґєпою, і на заходах ПОСТУПУ.

Ніколи не забуду спробу створити СЛОБОЖАНСЬКИЙ КЛУБ, коли авторитет Сергієнка дозволив зібрати за круглим столом багатьох знаних авторитетних науковців.

Він був вельми гостинним господарем у своєму мерефському домі.

Займався пам’ятником Іванові Сірку, був помітним ув обласній раді як нещадний до ворога та безкомпромісний захисник українських інтересів, вів програму УКРАЇНСЬКА ПРОДУХВИНА на місцевому радіо, зібрав у ПОСТУПІ чудову команду (один колишній редактор відділу прози журналу БЕРЕЗІЛЬ Евген Ходун чого вартує).

Мав багато планів, жив Україною і заради України.

Ковід загострив давні болячки та хвороби і забрав сього величного та могутнього українського діяча з сього немолосердного світу – осиротив усіх нас, поскрізь, де сягала його невтомна натура.

Поховано Анатолія Сергієнка у його рідній Мерефі.

Ми з ним народилися в один день тільки не в один рік. Кожне 10 серпня у нас з ним було своєрідне змагання – хто кого першим привітає із днем народження.

Відтепер він на правді, і кожного 10 серпня мені залишиться тільки засвічувати свічку у церкві за його світлу незабутню душу.

Нам залишиться його незабутній голос, українська позиція, українська нещадність до ворогів, велика переконаність ув українській перемозі й велика любов до України.

У нас були спільні плани про фестиваль, присвячений Григорію Квітці. Фестиваль збудеться, але на жаль, без його участи, але, безперечно, буде присвячений його світлій пам’яті.

Тепер Анатолій Сергієнко ступив у небесну Русь-Україну і там берегтиме нас від скверни та надихатиме на нові сподівання і звершення.

Роман Кухарук, голова правління Українського клубу