Українці підозрюють, що мовний закон використають для продовження русифікації
Письменник Ярослав Мельник поставив під сумнів українізаторську сутність закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “Чи правильно я розумію, що відтепер російськомовний має право вимагати від україномовного касира говорити з ним російською (до сьогодні такого в законах України не було!)?” – запитує Мельник.
“Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає (!) клієнт”, – продовжує він. – То де тут українізація? Вона в тому, що відтепер закон вимагає від касира обслуговувати українця українською? Але ж україномовний касир відтепер за законом ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ обслуговувати російською тих, хто вважає українську мову “телячою”. То це така, вибачте, “українізація”? Це ж русифікація.
Адже відтепер ті жителі України, які зневажають все українське і не бажають переходити на “телячу”, мають законне право вимагати, щоби з ними кругом говорили… російською.
Щось я не чув, щоби ті українці, хто радіють закону, говорили про це (значення Закону для підтримки державної мови в инших статтях і пунктах тут не квесціонується). Ще раз. Від 16 січня всі мають до клієнта говорити українською, але якщо той буде НАПОЛЯГАТИ “говори зі мною російською”, то касир, держслужбовець ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ, ЗА ЗАКОНОМ, віднині ПЕРЕЙТИ НА РОСІЙСЬКУ? Це абсурд, де логіка. Це ж перекреслює українізацію. Де в якій країні клієнт може вимагати від касира, держслужбовця говорити з ним на його, клієнта, не державній, мові?”
Натомість професор ЛНУ ім. І. Франка Ярослав Гарасим зауважує таке: “Трохи не так. У законі це поняття називається “мова, прийнятна для обох сторін”. Я теж не у захваті від цієї норми, але вона не зобов’язує касира, офіціанта і т.д. переходити на російську за вимогою клієнта, а дозволяє йому це робити”.
Олена Хаустова пропонує своє бачення: “Частина 3 ст. 30 звучить так: “На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також иншою мовою, прийнятною для сторін”. Відповідно, касир може виключно за своїм бажанням перейти на російську, англійську чи иншу мову, але не зобов’язаний”.
Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net
Підписуйтеся на наш Телеграм
