У Бабиному Яру за участи Єрмака відкрили синагогу, проти якої виступала єврейська громада

На території Меморіального центру «Бабин Яр» відкрили символічну синагогу. Її відкриття приурочили до Дня пам’яти українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни ㅡ цьогоріч Україна відзначає його вперше.

Про це повідомило hromadske.

Символічна синагога, яку представили як меморіальний об’єкт «Місце для роздумів», — це 11-метрова дерев’яна споруда у формі книжки, що відкривається та закривається за допомогою спеціальних механізмів.

Ця синагога оздоблена візерунками й текстами молитов, які повторюють традиційний розпис старовинних синагог у Західній Україні, знищених під час Другої світової війни й Голокосту.

Після офіційного відкриття символічна синагога буде доступною для відвідувачів щодня. Презентацію синагоги приурочили до 14 травня — Дня пам’яти українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Церемонію відкриття меморіалу відвідали прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, очільник Мінкульту Олександр Ткаченко, міський голова Києва Віталій Кличко, керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Сам президент на відкриття не приїхав.

Окрім того, на церемонії були головний рабин України Моше Реувен Асман та предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

Проти відкриття синагоги на території «Бабиного Яру» виступали єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом, колишнім політв’язнем, співпрезидентом Вааду України Йосифом Зісельсом.

Зокрема, вони арґументували це тим, що символічна синагога стоятиме на землі старого православного Кирилівського цвинтаря. Єврейська громада виступала проти зведення синагоги у цьому місці, оскільки це суперечить релігійній єврейській традиції та може викликати напругу між вірянами різних конфесій.

У самому ж меморіальному центрі «Бабин Яр» зазначають, що як такого Кирилівського цвинтаря немає з 1929 року. Представники центру повідомляли ЗМІ, що на конкретній ділянці біля пам’ятника «Менора», де розташовується символічна синагога, начебто немає поховань. Це перевіряли радаром та робили розкопки.

Варто також зазначити, що відкрита 14 травня пам’ятка не є синагогою як такою. Мінкульт дав дозвіл на зведення меморіального об’єкта «Місце для роздумів». На думку представників самого центру, теоретично він може вважатися релігійним місцем.

«Чи можна в “місці для роздумів” молитися? Можливо. Згідно з єврейським законом, там, де збирається 10 євреїв, уже є синагога», ㅡ зазначили у центрі.

Нагадаємо, раніше в Меморіальному центрі заявляли, що відкриття синагоги запланували на 2021 рік у межах підготовки до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру.

Зведення меморіальної синагоги має стати етапом меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також передбачає будівництво музею, наукового, освітнього центрів і доброустрій всієї території меморіального парку.

Під час Другої світової війни гітлерівські війська розстрілювали в урочищі Бабин Яр мирне населення, серед якого – багато євреїв. 29 вересня 1941 року окупаційна адміністрація наказала всьому єврейському населенню прийти в Бабин Яр, де до наступного дня розстріляли 33 тисячі людей. За різними оцінками, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.

Як повідомляла онлайн-газета “ПолітАрена”, учасники ініціативної групи “Першого грудня” виступили зі зверненням, у якому заявили про небезпеку, пов’язану із впровадженням приватного проєкту «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який запропонували та фінансують російські мільярдери.

«Ми вважаємо, що проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім», – ідеться у зверненні групи інтелектуалів та моральних авторитетів.

Лідери громадської думки наголошують, що культура та політика пам’яти є невіддільною частиною суверенітету та суб’єктности України. Суверенітет і суб’єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір.

Раніше колишній головний історик проєкту Меморіального центру «Бабин Яр» Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати цей проєкт «з етичних міркувань» та відчуває потребу «захищати свою професійну репутацію».

«Проєкт Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр» очікує дуже складне майбутнє. Це стало цілком очевидним для мене в листопаді 2019 року, коли я вперше зіткнувся з новим керівництвом проєкту. На початку березня того року я написав листа на ім’я голови Наглядової ради меморіального центру, але, на жаль, не отримав відповіді», – зауважив Беркгоф.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *