Моновистава-перформанс “Про смерть” з елементами акціонізму

Впродовж окремих історичних епох поховальний обряд здійснювався по-різному: наприклад, в архаїчну добу був розповсюджений ритуал спалювання і жертвоприношення – людину спалювали на вогні, і часто, разом з нею її родичів та побутові речі і прикраси, тварин, бо давні народи вірили в те, що ці речі знадобляться покійнику на тому світі; скити, наприклад, обов’язково ховали чоловіка разом з дружиною, адже вважали, що душа буде самотньо блукати і не знайде спокою після смерти. І саме з цього моменту в обрядовості українців почав шануватися символ домашнього вогнища як місця, де спочивають душі померлих.

У червні 1971 року Іосіф Бродський опинився у Ленінґрадській обласній лікарні біля Фінляндського вокзалу з раптовим захворюванням, що супроводжувалося значною крововтратою; лікарі підозрювали злоякісну пухлину, і тому, можливо, вперше перед поетом з усією серйозністю постало питання про власну смерть, що вилилася у вірші «Натюрморт» (фраґмент):

“…пора. я готов начать.
неважно, с чего. открыть
рот. я могу молчать.
но лучше мне говорить.

о чем? о днях. о ночах.
или же — ничего.
или же о вещах.
о вещах, а не о

людях. они умрут.
все. я тоже умру.
это бесплодный труд.
как писать на ветру…
“

Режисер вистави Флора Гаценко зауважує: «Наші з Alis La Luna власні переживання про плинність існування можна буде побачити зовсім скоро, вже в цю суботу. Це буде перформанс з елементами акціонізму».

Отже, прем’єра моновистави-перформанса «Про смерть» режисера Флори Гаценко та автора текстів й виконавиці Alis La Luna відбудеться 15-го травня в актовому залі Київського Інституту автоматики (вул. Нагірна, 22).

Анна Лобановська

Світлини Альбіни Вінар

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм