“Східне партнерство” тріщить по швах. Перспективи для України

У травні виповнилося 12 років європейській програмі «Східне партнерство» – проєкту, який покликаний поширити зону впливу Євросоюзу на шість країн колишнього СРСР: Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан, Вірменію і Білорусь.

Однак останнім часом, пише From-ua.com, проєкт зазнає великих труднощів із урахуванням істотних геополітичних змін: вірмено-азербайджанський конфлікт, розрив відносин Мінська з Брюсселем, криза в україно-білоруських відносинах, фінансові труднощі у європейської влади на тлі боротьби з пандемією COVID-19, небажання членів ЄС включати до союзу нові країни, економіки яких лягають важким тягарем на європейський бюджет.

Влада Європи офіційно поки не збирається відмовлятися від «Східного партнерства», але в авральному режимі шукає заміну зазначеному майданчику. На сьогодні тільки Україна, Грузія і Молдова оголосили про бажання вступити до Євросоюзу, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Але програми соціально-економічної допомоги цим країнам, на що спочатку було націлене «Східне партнерство», слабкі, орієнтовані передусім на розвиток громадянського суспільства та неурядового сектору, тому не витримують критики.

Зростання невдоволення європейськими проєктом в Україні позначилася в нещодавній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, зробленому на спільному засіданні комітетів Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського союзу.

«У нинішньому вигляді« Східне партнерство» – не той формат, який дозволяє ефективно задовольняти національні інтереси України. На тлі подій у Білорусі, недавнього конфлікту між Вірменією та Азербайджаном все важче стає уявити, яким чином «Східне партнерство» може функціонувати в нинішньому форматі», – повідомив Кулеба.

І дійсно, європейська програма з соціально-економічної вже давно перетворилася на чисто політичний інструмент боротьби ЄС з Росією, куди втягнуті країни-учасниці «Східного партнерства». Ось тільки Європа продовжує зміцнювати економічні зв’язки з Москвою і нещодавно в черговий раз у дусі «партнерських відносин» заявила про підтримку будівництва «Північного потоку-2», який, очікувано, націлений проти інтересів України і підірве українську економіку, про що неодноразово заявляв президент Володимир Зеленський.

В оцінці перспектив «Східного партнерства» для України необхідно звернутися до аналітичної доповіді групи експертів з Американського Фонду Маршалла та польської фундації Res Publika під назвою «Scenarios for Eastern Partnership 2030» (Сценарії для «Східного партнерства» 2030), де описуються найбільш імовірні варіанти розвитку ситуації в регіоні.

У доповіді старший науковий співробітник по Центральній і Східній Європі Американського Фонду Маршалла Йорг Форбріг і керівник фонду Res Publika Войцех Пшібильскі прогнозують, що в разі завершення Росією «Північного потоку-2» на амбітні плани України щодо інтеграції з ЄС буде «поставлений хрест». У світлі кризи всередині ЄС і НАТО російське керівництво скористається слабкістю своїх європейських сусідів і візьме під контроль стратегічні сектори економіки країн «Східного партнерства». В результаті цього європейське партнерство перетворюється в інструмент поширення російського впливу проти ЄС. Також експерти заявляють, що лідери ЄС будуть шукати можливості зближення з Росією з метою знизити економічне і політичне напруження і забезпечити грунт для нової європейської структури безпеки. ЄС погодиться «закрити очі» на політичні протиріччя, віддавши пріоритет економічному розвитку.

Зазначені чинники сприяють завершенню проєкту «Північний потік-2», починають реалізовуватися инші в прагненні зв’язати російські та європейські інтереси в економіці і безпеки. Тим часом США переключать свою увагу з Росії на Китай. Ось такий невтішний прогноз дають американські і європейські фахівці для програми «Східне партнерство». На цьому тлі, яке місце займатиме Україна, чи будуть міжнародні гравці зважати на думку Києва або ми опинимося «за бортом» зазначених процесів?

В цей час найбільш успішну модель на пострадянському просторі демонструє Азербайджан, вміло лавіруючи між Європою, США та Росією, отримуючи надприбутки в свій бюджет від зазначеної позаблокової політики. Баку готовий працювати з ЄС і Євразійським економічним союзом, і иншими структурами, ефективно відстоюючи національні інтереси своєї держави. Саме зараз Києву потрібні свіжі рішення, які дозволять Україні знайти своє унікальне стратегічне місце в міжнародній економіці, стати мостом між Заходом і Сходом, а не з трепетом і побоюванням чекати чергових президентських виборів у будь-якій західній країні в надії на диво.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *