Першою жінкою-офіцером у світі була українка

У нашій історії є чимало символічних збігів. Скажімо, День Збройних Сил України, який святкують 6 грудня, збігається з початком Першого зимового походу армії УНР.

День великомучениці Катерини, 7 грудня, збігається із днем народження (7 грудня 1892 року) Олени Степанів — першої українки, яка була зарахована на військову службу й отримала офіцерське звання. Дехто з дослідників стверджує, що Степанів узагалі є першою жінкою-офіцером у світі.

Сьогодні історія Олени Степанів набуває особливого значення, бо ж майже чверть загальної чисельності Збройних Сил — це жінки, і їх роль у розвитку війська зростає. Рівний доступ до посад і військових звань передбачає однаковий рівень відповідальності під час виконання обов’язків.

Олена Степанів — 1914-го року ввійшла до складу Комітету об’єднаних стрілецьких товариств (м. Львів), виїхала на фронт як командирка жіночої чоти Українських Січових Стрільців.

Під час Першої світової війни Олена була учасницею жорстоких боїв, які відбувалися в Карпатах. Нарівні з чоловіками тут разом з нею воювали галичанки Софія Галечко, Гандзя Дмитерко, Павлина Михайлишин. Вони звитяжно витримували щоденні військові випробовування. Якось випало їм здолати марш-кидок довжиною 56 кілометрів. «Я була дуже втомлена і знесилена, цілком так само, як мої товариші, — згадувала пізніше Олена, — але якраз тому, що я жінка, не хотіла до цього признаватися, і це підбадьорливо вплинуло на всіх так, що вони забули про втому та труди».

Жінка брала участь у битві під Комарниками. Відзначилася відвагою у боях за гору Маківку (квітень-травень 1915), згодом стала хорунжою. 29 травня 1915 року під час бою під Лисовичами на Болехівщині потрапила до російського полону. У 1915-1917 роках була полоненою в Ташкенті.
У січні 1915 року віденський часопис «Ноєс Вінер Тагблятт» повідав історію Олени Степанів. Вона розповіла про Україну, про їхню боротьбу, про Січових Стрільців, а також як жінку сприймають у ролі військовослужбовця.

У цьому інтерв’ю Олена також розповідає, що підвищення в лавах Січових Стрільців давали, зважаючи не на стать, а на досягнення. Проте жінка на війні все одно здавалася чимось незвичним.

У мирному житті Олена Степанів обрала собі кар’єру вченого-педагога, була старшим науковим співробітником установ Академії наук УРСР у Львові та Києві, доцентом Львівського державного університету ім. І. Франка. Її син Ярослав Дашкевич став відомим істориком, членом-кореспондентом НАН України. Разом із сином вони постраждали від сталінського терору.

Олена Степанів є також фольклорною героїнею, їй присвячено відразу декілька стрілецьких пісень «Там на горі, на Маківці, там гармати грають», «Пісня про Олену Степанівну» тощо.

Ой, у горах, у Карпатах,
Там вітер лютує.
Б’ються стрільці на горі Маківці,
Аж ся світ дивує!

А Олена Степанівна
Ранених курує,
Вона рани, рани промиває
Та ще й бандажує.

Бандажує й завиває
Стрілецькії рани,
Ой, то була гарна Степанівна,
Ще краща від мами!

Ігор Шаров, державний діяч

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *