Розшукується Діма, водій маршрутки АІ2531КТ

Журналістка й  письменниця Наталка Позняк стала свідком (і учасником) неприємного інциденту, що трапився в маршрутному таксі 389 (Гостомель-Київ).
“У водія на весь салон лунала “разухабістая” російська попса, – пише Позняк. – На моє прохання вимкнути музику, водій емоційно почав доказувати, що це його приватна територія, а якщо у мене проблеми – то я можу пересісти або вийти і шукати иншу маршрутку.
При цьому він хвилин п’ять стояв на зупинці, розповідаючи усім, який у нього був зранку гарний настрій і як такі, як я, йому його зіпсували “своєю агресією”. Коли инший пасажир попросив його їхати далі, бо в маршрутці спекотно, а в нього дружина там вагітна, то чергова доля хамства вилилася на його голову.
Коли ж я дістала телефон, щоб записати все на камеру, водій накинувся на мене і почав виривати телефон з рук. Таке враження, що, якби не поруччя, які відгороджували сидіння водія від салону, він виштовхав би мене з маршрутки.
При цьому він розповідав, що дуже постраждав від війни, що він під обстрілами вибирався з Гостомеля, а в машину когось із знайомих, де були діти, прилетіла ракета. Тому він тепер живе одним днем і намагається в усьому шукати позитив, а такі як я йому заважають це робити “своєю аґресією”. А він же думав, що війна людей чомусь навчить!
Найприкріше, що ніхто в маршрутці так і не зрозумів, що сталося. Мені пропонували “пересісти і не дратувати водія, бо йому ж іще день людей возити”, заспокоювали водія, щоб “не звертав на неї уваги”, і взагалі: “треба ці сидіння біля водія відгородити, бо сідають різні, псують настрій водію”. При тому, що пів дороги він їхав, сперечаючись зі мною, а не дивився на дорогу (винна в цьому, знову ж таки, за їхньою логікою, я).
Я розумію, що у людей, які пережили великий стрес, є свої психологічні травми, які проявляються по-різному. І радянський синдром раба – це практично непереможне явище. Але з цим же треба щось робити?
Тому, два питання:
1. Чи прийнятий у нас Закон “про акустичне насильство” і яка відповідальність за його порушення? Volodymyr Viatrovych, Solomiia Bobrovska?
2. Як знайти і притягти до відповідальності цього водія? Бо людина, яка вважає громадський транспорт своїм приватним простором і робить пасажирів заручниками ситуації несе потенційну небезпеку. Бо завтра йому “зіпсує настрій” хтось із передової з посвідченням УБД чи ще якийсь “нелюбитель” російської попси. Чи просто хтось, кого війна таки навчила цінувати власну гідність.
Телефони, які в салоні, не відповідають, та й на сайті Ірпінського АТП 13250, яке обслуговує ці маршрути, купа подібних скарг.
Але порядок має бути. І людська гідність – також.
Може хтось упізнає “героя” по фото? Звати Діма. Маршрутка АІ2531КТ”.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.