Усього-на-всього знадобився геноцид…

Про існування українців, які в принципі не можуть говорити українською мовою, як би щиро не намагалися, я дізнався вже десь після 2014 року. А зустрів особисто уже після 24 лютого. До того був ще азаров, але ж він росіянин. Мені в голові не вкладалося, як це можливо, бо ж її навчають у школі. Розумію, що в багатьох із них уроки велися російською, але яким би зросійщеним не був регіон, у ньому завжди знайдеться дрібка україномовних в оточенні. А телебачення? Вони ж поміж усіма цими якобівачамі не могли не бачити українські канали. Одне слово – для мене досі загадка, як вони дотепер не змогли вивчити українську. А питати про таке якось незручно.

Тому хоч і радісно, але трохи дивно було бачити “дозвіл” Збройних сил України на відстріл тих, хто не може вимовити слово паляниця. Навіть у Києві я таких зустрічав. Що вже казати про схід України.

Хоча нікуди правди діти – після 24-го на українську перейшли навіть люди, від яких я за все життя жодного разу не чув українського слова. Серед них дуже багато журналістів. Такий парадокс: в Україні знання мови було не обов’язкове для цієї професії. Вони роками переконували, що мова не має значення. Але тепер… Жоден не визнав, що помилявся, жоден не вибачився, не підійшов і не сказав: “А ти ж був правий. Ще тоді, ще десять років тому, ще до війни”. З левовою часткою з них я давно перестав спілкуватися, дехто видалив мене з друзів за мою нелюбов до російської. Чому ж, коли вони й самі перейшли на українську, досі відчувають до мене ворожість?

Ні, мені не потрібна їхня дружба, але чому вони не згадують про тих, хто товкмачив їм про важливість мови багато-багато років тому? А вони до цього дійшли тільки тепер. Усього-на-всього знадобився для цього геноцид. І дехто з них при такій короткозорості ще й пише політичну аналітику..

Сергій Одаренко

Мову ориґіналу збережено

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Щоб продовжувати реалізовувати проєкт щодо документування англійською мовою рашистських злочинів проти мирних громадян України, зокрема дітей, нам потрібна ваша допомога. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net. Або ж переказуйте кошти на карту 4731 2196 4385 1292 (ПриватБанк)

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.