У Всесвітній день письменника згадали першого українського літератора, номінованого на Нобелівку

Нещодавно ім’я одного з найвизначніших українських літераторів Івана Франка було на слуху в ЗМІ через те, що Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка виступив з ініціативою офіційного звернення до Нобелівського комітету з вимогою виправити помилку на сайті архіву номінацій на премію. Раніше країною походження Івана Франка вказували Російську Федерацію замість Австро-Угорської імперії.

Про це у Всесвітній день письменника нагадав відомий політик Ігор Шаров.

Як відомо, І. Франко ніколи не був громадянином ані Російської імперії, ані тим паче Російської Федерації. Адже народився він в Австрійській імперії (яка існувала у 1804-1867 рр.), а помер в Австро-Угорській державі, (період існування якої – 1867-1918 рр.).

На Нобелівську премію Івана Франка висунув 1915-го року віденський гімназійний професор, отець доктор Йосип Застирець. У листі до Нобелівського комітету Й. Застирець розповів про І. Франка як про «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного генія».

Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало б величезне політичне значення для національних змагань «старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу».

На жаль, 1915 року кандидатуру І. Франка на комітеті не розглядали через запізнення, адже лист-подання датовано 25 листопада 1915 року. Наступного, 1916 року, пропозицію щодо Івана Франка не розглядали вже з іншої причини ‒ 28 травня письменник помер.

До речі, священика Йосипа Застирця, який у 1915–17 рр. був організатором і керівником української учительської семінарії у Відні, самого можна сміливо назвати письменником і журналістом. 1919–20 рр. – він заснував і редагував газету «Нова рада». 1917–29 рр. – професор Академічної гімназії у Львові. Писав популярні нариси з історії української літератури. Автор історичних досліджень про Олександра Македонського та про великого князя литовського Вітовта. Збирав народні пісні, легенди й перекази, описав звичаї та обряди циган, і навіть склав «Словник циганської мови».

Більше про Івана Яковича Франка, першого з українців, номінованого на Нобелівську премію, можна прочитати в книжці Ігоря Шарова «100 видатних імен України» (Київ, «АртЕк», 2004).

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *