Арена

Любитель бутербродів і дешевих макаронів зняв фільм про маєток Путіна, де супер охорона

Близько 30 мільйонів людей за добу подивилися фільм-розслідування Навального, відомого своїм ставленням до Криму, як до бутерброду та поїданням макаронів швидкого приготування десь по аеропортах. У своєму черговому розслідуванні політик,  який дуже прагне влади, розповів про маєток Путіна і про те, що там небачена охорона і нікого не підпускають, ані по морю, ані по землі чи повітрю.

Палац Путіна на Чорному морі біля Геленджика, можливою вартує 100 млрд рублів.Будувався він і утримується за рахунок двох державних компаній РФ – Роснефть і Транснефть, очолюваних двома найближчими друзями Путіна – Ігорем Сечіним і Миколою Токаревим.

Офіційна площа путінського палацу – 17 691 м.кв., а площа ділянки під палацовим комплексом – 68 гектарів, але насправді, відзначається, що територія палацу приблизно в 100 разів більша.

Прессекретар Путіна Пєсков заявив, що у Кремлі не побачили нічого нового у розслідуванні ФБК про “палац Путіна” в Геленджику. Цьому твердженню абсолютно можна вірити, вважаючи, що такі палаци не є новиною для путінської еліти.

Раніше Навального, який повернувся до РФ заарештували на 30 діб.

Фільм Навального прокоментував російський публіцист Нєвзоров.

Далі мовою оригіналу:

“Я посмотрел кино Навального про путинский дворец в Геленджике. Могу сказать честно, что меня это в общем и целом не впечатлило, хотя это сделано превосходно. Это не вызывает сомнений. И почему меня не впечатлило? Потому что эти дворцы – это обязательный аксессуар любой абсолютной власти, любой деспотии, любой тирании. Это так же симптоматично для власти такого типа, как бубонные наросты при бубонной чуме. Пойми, вот не бывает физиономии диктатуры без таких прыщей в виде дворцов на физиономии, не бывает. Это как понос при холере. И у Навального, надо сказать, хватает самообладания не только тщательно этот холерный понос размазывать, но еще и нюхать палец и делиться со зрителем впечатлениями от унюханного. Этого меня, может, и возмущает, потому что не надо забывать, что исследователь у нас я”.

Олександр Нєвзоров згадав про нещодавно загиблого фельдшера в російській глибинці, який пішки йшов 27 кілометрів, бо автомобіля у нього не було. Місцева влада обіцяла “уазік” вбагато років тому, та грошей не вистачило.

“Вот если бы он сменил направление и, возможно, рано или поздно добрался бы до Геленджика, он мог бы потрогать, как они эти 100 миллиардов на ощупь, потрогать ворота, которые сделаны в точности, как ворота Эрмитажа. И даже, наверное, он нашел бы свой маленький уазик, который волшебным образом превратился в 114-ю завитушку слева на этих воротах. А это тот самый уазик. Больше этой завитушке взяться было неоткуда.

И вот, наверное, если бы ему это удалось, то тихий фельдшер, наверное, понял бы, за что он умирает и по чьей вине тоже. И я думаю, что вообще этот дворец в Геленджике будет густо населен тенями, и по ночам там, вероятно, будут истошно выть парализованные старухи, сгоревшие в тех бараках, которые почему-то называются в России самопальными приютами. Там же будет, вероятно, гремя кортиками, ходить призрачный строй матросов с «Курска». Там вообще будет много чего интересного”.

Пори те Нєвзоров вважає, що  загалом наявність такого палацу – це позитив.

“Очень неплохо, что такое строение появилось. Я, например, этому рад. Я рад, что оно есть, что оно состоялось. И когда всё закончится и надо будет как-то замиряться обратно со всем человечеством и искупать вину перед Украиной, перед Беларусью, надо будет мириться с Украиной, то, в общем, считай, что для ветеранов АТО будет отличный пансионат. И у всех, кого Лукашенко на деньги России изувечил на мирных шествиях в Минске, тоже будет отличный пансионат. Так что, я думаю, что это зданьице не зря построено”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *