Візії

Якось на Екзампейщині

Не буду називати прізвища народної артистки, але саму історію розповім, поки є вільна филинка. Адже ця історія про професіоналізм і святість, а таке поєднання в наші фельєтонні часи, як їх називав Гессе, зустрічається вкрай рідко, якщо не сказати – майже ніколи.

Свого часу Екзампейщиною (тимч. окупац. назва – Кіровоградщина) колесила агітбригада естрадних зірок на підтримку однієї вічної кандидатки в президентки. Це був важливий для неї регіон, адже свій великий і прямий шлях в парламент вона проторувала саме від одного з екзампейських округів. Тож в Новоукраїнці митців чекала велика сцена, де під кутом були встановлені великі білосніжні банери з портретами кандидатки – щоб і народ бачив, і зі сцени до неї можна було звертатись.

Народна артистка почала надихатись ще в бусику, який мчався в куряві по роздовбаним дорогам Великого Степу. Інші митці були більш стриманими в надиханні, але наша героїня не могла відмовити тодішньому місцевому спонсору партії, який не тільки надихався разом з творчою елітою, але і обіцяв народній артистці руку, серце і автомобіль (збрехав, звісно).

…Коли народна артистка вийшла на велику сцену (вірніше, їй допомогли вийти, тримаючи під руки), вона побачила перед собою великий натовп вдячних новоукраїнців, а по боках – білосніжну кандидатку, яка дарувала своєю посмішкою спокій і впевненість у завтрашньому дні як мінімум Новоукраїнки (а можливо, і всій цивілізованій частині Галактики). Розчулена артистка вхопилася за мікрофон на стійці, не втрималася і впала на коліна – якраз перед портретом кандидатки, що стояв по діагоналі до сцени.

І тут починається історія – ні, не конфузу! – глибокого професіоналізму і високої святості. Народна артистка швидко зорієнтувалася в непростій ситуації і, стоячи на колінах, заголосила в мікрофон: “Я стала на коліна перед цією жінкою, тому що вона – свята!”. Далі її слова заглушив схвальних рев натовпу.

Як вона виступила, вже ніхто не пам’ятає, але це і не важливо. Це був, дуже ймовірно, найкращий виступ в її житті. Щонайменше, це був найкращий концерт ever, що відбувався в Новоукраїнці, яка з величезним відривом проголосувала врешті за сакральну кандидатку.

Євген Манженко, письменник

Фото ілюстративне

Мову ориґіналу збережено

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Щоб продовжувати реалізовувати проєкт щодо документування англійською мовою рашистських злочинів проти мирних громадян України, зокрема дітей, нам потрібна ваша допомога. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net. Або ж переказуйте кошти на карту 4731 2196 4385 1292 (ПриватБанк)

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *