Какая разніца? Рашисти вважають, що російськомовних дискримінують

Міністерство закордонних справ Росії побачило “подвійну дискримінацію” російської мови в Україні.

Про це йдеться на сайті МЗС РФ у зв’язку з заявою міністра освіти і науки України Ганни Новосад про те, що російськомовні школи перейдуть на українську мову навчання з вересня 2020 року.

“Змушені з жалем констатувати, що офіційний Київ продовжує взятий попередньою владою курс на тотальну і насильницьку українізацію країни. Більш того, російська мова як і раніше піддається подвійній дискримінації, оскільки для шкіл з навчанням на мовах нацменшин, які належать до мов Європейського Союзу, перехід на українську мову відкладається до 2023 року”, – йдеться в заяві.

Нагадаємо, в 2017 році Верховна Рада прийняла закон про освіту, який, як здалося сусіднім країнам, зокрема Угорщині, обмежує права їх діаспори. МЗС Угорщини через це почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютило Угорщину. Для Росії цього винятку зроблено не було.

Нагадаємо, що одна з претенденток на посаду Уповноваженого із захисту державної мови Катерина Коверзнєва вважає, що весь період незалежності України олігархічна економіка через підконтрольні ЗМІ провадила русифікаційні процеси.

“Весь період незалежності України олігархічна економіка через підконтрольні ЗМІ провадила русифікаційні процеси. Дійшло до того, що діти в центральній Україні, які не вчать російської мови, поза школою розмовляють примітивною російською”, – констатувала Катерина Коверзнєва.

Україна – це не просто не-Росія, а Україна – це самобутня й самодостатня в культурному плані країна, яка прагне бути максимально інтегрованою в цивілізоване світове співтовариство, вважає претендентка. На її думку, в Україні завжди з шаною ставилися до всіх інших мов і культур, та сьогодні нам потрібно чітко виконувати закон, щоб ліквідувати ганебну практику дискримінації української мови в Україні.

Рашизм – неофіційна назва політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії початку XXI ст., що базується на ідеях “особливої цивілізаційної місії” росіян, “старшості братнього народу”, нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ’я як моральної доктрини та на геополітичних інструментах впливу, у першу чергу — енергоносіях.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *