Дайджест

Ліквідація ОАСК: заміна одного умовного “вовка” на иншого?

Президент України Володимир Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) після численних корупційних скандалів довкола цього суду та оприлюднення НАБУ інформації щодо доказів про створення злочинної організації в ОАСК.

Очільник ОАСК і фігурант корупційних скандалів Павло Вовк назвав ці кроки «іноземним впливом». Радіо Свобода зібрало інформацію, яку варто знати про Окружний адмінсуд Києва, а також розпитало експертів про можливі наслідки його ліквідації.

13 квітня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради невідкладний законопроєкт: в ньому йдеться про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, повноваження якого спершу тимчасово мають перейти до регіонального Київського окружного адміністративного суду. А згодом на заміну ОАСК буде створений новий Київський міський окружний адміністративний суд.

«Прийняття відповідного Закону України допоможе підвищити рівень довіри до судової гілки влади та забезпечити функціонування незалежного та неупередженого суду, що відповідатиме високим суспільним очікуванням та запиту на справедливість», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, яку підготував Офіс президента.

Вже 14 квітня цей законопроєкт передали до комітетів Верховної Ради.

Що варто знати про ОАСК, і чому ліквідація цього суду, на думку Банкової, відповідатиме «суспільним очікуванням та запиту на справедливість»?

ОАСК: як все починалося

Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) створив своїм указом у листопаді 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма.

Кодекс адміністративного судочинства, за який Верховна Рада проголосувала у 2005 році, визначив для ОАСК особливу спеціалізацію: йому дають право розглядати справи, відповідачами в яких є органи центральної влади, або ж у яких оскаржуються рішення влади. Саме ця особливість суду дає змогу його керівництву впливати на інші органи виконавчої та судової влади, стверджують експерти. Саме цей вплив став основою для кримінальних проваджень проти очільників суду, які розслідує Національне антикорупційне бюро.

ОАСК може розглядати:

  • Оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;
  • Оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;
  • Справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;
  • Справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;
  • Справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;
  • Справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.

Через три роки після створення цього суду одним з суддів ОАСК стає Павло Вовк, на той час – помічник народного депутата від Партії регіонів, колишнього голови Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова.

У 2010 році Павло Вовк стає головою Окружного адмінсуду Києва: його обирають судді ОАСК таємним голосуванням. Перед своїм обранням Павло Вовк був впливовим представником суддівського самоврядування: він близько року працював членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, куди його призначили за квотою Верховної Ради.

З іменем Павла Вовка пов’язані кілька найрезонансніших корупційних скандалів, які мали місце в історії ОАСК.

Основні скандали: від «судової рулетки» до «плівок Вовка»

  • Справи проти учасників Революції гідності

У 2013 році суддя ОАСК Євгеній Аблов, який нині є заступником голови цього суду, за кілька годин розглянув позов громадянина, якому барикади протестувальників у центрі Києва нібито заважали пересуватися. Це одне з тих рішень, які фактично змінили історію України. Оскільки саме рішення судді Аблова стало формальною підставою для МВС та КМДА намагатися розблокувати центр Києва та знести барикади. Саме після цього рішення спецпідрозділ «Беркут» спробував розігнати протестувальників у ніч із 10 на 11 грудня 2013 року. Втім, через чотири роки після цих подій Вища рада правосуддя вирішила, що звільняти Євгенія Аблова з посади за такі рішення немає підстав.

  • Рюкзаки Авакова

У 2017 році суддя ОАСК Євгеній Аблов ухвалив рішення, яке визнало законними торги із закупівлі так званих «рюкзаків Авакова». Ідеться про угоди, які уклало МВС із двома компаніями, і за якими закупило 5 тисяч тактичних рюкзаків по 2898 грн за штуку та ще тисячу – по 2100 гривень за штуку. ОАСК розглядав адміністративний позов за цією справою. Кримінальну справу щодо «рюкзаків Авакова» розглядав Солом’янський суд Києва, який згодом і закрив її.

  • «Суддівська рулетка»

Журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» у 2019 році виявили, що в ОАСК навчилися обходити систему авторозподілу справ між суддями в резонансних справах, зокрема щодо колишнього керівника ДФС Романа Насірова, щодо олігарха Ігоря Коломойського, Нацбанку та щодо конкурсу на голову митниці.

Зокрема, журналісти-розслідувачі виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи.

  • «Скасований» український правопис та «перегляд історії» через суд

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) 28 січня 2021 року скасував постанову Кабінету міністрів України, якою у 2019 році було схвалено новий український правопис. Про це у фейсбуці повідомив адвокат Дмитро Ільченко, який представляв інтереси позивача.

Міністерство юстиції України вже подалу апеляцію на таке рішення щодо правопису.

У той самий період ОАСК задовольнив позов ексзаступника голови адміністрації експрезидента Віктора Януковича Андрія Портнова і зобов’язав МОН переглянути шкільні підручники з історії України, видані у 2018 і 2019 роках, у частині достовірного викладу подій Революції гідності.

Раніше ОАСК визнав нацистською символіку дивізії СС «Галичина», але згодом це рішення було скасовано колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.

  • «Плівки Вовка»

У липні 2019 року НАБУ провело обшук у будівлі ОАСК, а в публічний доступ потрапили записи, відомі як «плівки Вовка». На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу.

На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова.

За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег.

«НАБУ і САП здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, голови Державної судової адміністрації України, колишніх високопосадовців та інших фізичних осіб у вчиненні низки злочинів, зокрема: створення та участь у злочинній організації; захоплення державної влади; зловживання впливом; втручання у діяльність державних діячів та створення штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів», – йдеться в повідомленні Національного антикорупційного бюро.

Сам Павло Вовк заперечує достовірність цих записів. Та заявляє, що, на його думку, таким чином іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Докази того, що очільник ОАСК Вовк дійсно впливає на владу, з’являлися і раніше. Так, знімальна група програми «Схеми» у 2016 році зафіксувала, як тодішній народний депутат України від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Грановський паралельно проводить кілька зустрічей із різними діячами у ресторані «Інк», розташованому в київському бізнес-центрі «Леонардо». Серед його візаві був і керівник ОАСК Павло Вовк. У ЗМІ неодноразово з’являлась інформація про те, що тодішній депутат Грановський був куратором правоохоронної й судової систем від «Блоку Петра Порошенка».

Факти, згадані в «плівках Вовка», знайшли своє продовження у 2021 році.

6 квітня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило «на гарячому» двох адвокатів, які обіцяли за 100 тисяч доларів США та через голову ОАСК вирішити питання з одним із суддів ОАСК про позитивне рішення у справі за позовом суб’єкта господарювання. За даними бюро, один з адвокатів є «близьким родичем» голови ОАСК Павла Вовка. Медіа повідомляють, що йдеться про брата судді Юрія Зонтова, який є адвокатом і водночас – працює у Службі зовнішньої розвідки.

Серед знахідок НАБУ – антикваріат, 3,7 мільйона доларів США, 840 тисяч євро, 20 тисяч англійських фунтів, 230 тисяч гривень і 100 ізраїльських шекелів.

У ОАСК закликали співробітників НАБУ «дотримуватися чинного законодавства та не вдаватись до чергових піар-акцій» і заявили, що «слідчі не вилучили жодних доказів під час обшуків». В Антикорупційному бюро наразі не повідомляли про підсумки обшуків.

Що робити з ОАСК?

Формально Володимир Зеленський виконує запит суспільства на ліквідацію ОАСК, однак один лише цей крок не убезпечить Україну від появи нових одіозних суддів та судових органів, просякнутих корупцією, зауважила в коментарі Радіо Свобода голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

«Якщо законопроєкт ухвалять, то ОАСК мають ліквідувати і замість нього створити КМОАС. Але питання, чи не залишиться це просто зміною вивіски суду та заміною одного умовного «вовка» на іншого – залишається відкритим. Жодних запобіжників щодо того, як має формуватися новий склад КМОАС, щоб він докорінно відрізнявся від ОАСК, досі немає. Нема й гарантій, що такі ж самі практики не «перекочують» із старого в новий суд. Я знову шкодую, що суспільний запит обмежується конкретними людьми та структурами, а не вимогою докорінно змінити правила гри в усій суддівській корпорації», – наголошує експертка.

Точкові рішення, на її думку не можуть замінити повноцінну всеохопну судову реформу в Україні.

Проблема є значно ширшою, ніж недоброчесність конкретних суддів ОАСК та його голови Павла Вовка, зазначає заслужений юрист України, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. В коментарі Радіо Свобода він закликає починати з докорінного реформування Вищої ради правосуддя, яка уповноважена призначати та звільняти суддів, а також притягати суддів-порушників до дисциплінарної відповідальності.

«Все впирається в такий недореформований орган, як Вища рада правосуддя. Замість того, щоб гарантувати незалежність суддів – ця структура дбає про їхні корпоративні інтереси. Як сказав колишній президент США Гаррі Трумен про одного з диктаторів: «Він сучий син, але він наш сучий син!» Саме такою є позиція ВРП щодо суддів, – пояснює правник. – Через це практично жоден суддя, якого звинуватили в порушення закону та суддівської присяги, не був покараний. Зокрема, досі не отримали покарання та не позбулися посад судді, які переслідували протестувальників та опозицію під час Революції гідності, які забирали водійські посвідчення в «автомайданівців».

Що ж до законодавчої ініціативи Зеленського – то , на думку Магери, її треба детально вивчити перед тим, як оцінювати її дієздатність.

Експертка «Центру протидії корупції» Галина Чижик пояснила Радіо Свобода логіку ліквідації ОАСК. Вона вважає це доречним, але тимчасовим кроком.

«Щодо ОАСК є два питання. Перше – стосується конкретних суддів, які там працюють. Друге – ОАСК як інституції та її повноважень. Ліквідація суду не означає автоматичного звільнення суддів. Також це не означає, що їх автоматично переведуть в інший суд. Тобто судді втратять свої повноваження, але залишаться із зарплатою, яку їм платитимуть за те, що вони нічого не роблять».

Водночас, саме ліквідація ОАСК і створення іншого органу на його заміну означає, що такі судді, як Павло Вовк, не зможуть працювати та шантажувати органи влади та інших суддів своїм впливом, пояснює Галина Чижик. Оскільки призначити їх до іншого суду можна або за конкурсом, або за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка ще не сформована.

«Після ліквідації ОАСК його судді щонайменше на пів року втратять повноваження, що також важливо. Це тимчасовий оперативний крок, але без інших кроків він нічого не дасть. Зокрема, без формування якісної та доброчесної Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Інакше ми не маємо гарантій, що ВРП і ВККС не переведуть їх до іншого суду. Якщо ж ці органи будуть доброчесними – ми будемо спокійні за долю Вовка та колег: на них чекає лише звільнення», – підсумовує експертка.

Президент України Володимир Зеленський пропонує ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва і створити Київський міський окружний адміністративний суд. Відповідний законопроєкт 13 квітня оприлюднений на сайті парламенту.

Згідно з документом, ОАСК припиняє здійснення правосуддя і протягом десяти робочих днів передає справи до Київського окружного адміністративного суду, який розглядатиме провадження до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду.

13 квітня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який ініціює ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва.

В Офісі президента послалися на 125-у статтю Конституції України, в якій мовиться, що суд створюється, реорганізується чи ліквідовується законом, проєкт якого вносить у парламент президент після консультації з Вищою радою правосуддя.

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що президент вирішив ліквідувати ОАСК під впливом «агентів іноземного впливу».

Національне антикорупційне бюро України у березні повідомило, що завершило розслідування в справі «плівок ОАСК». Серед 10 підозрюваних – голова ОАСК Павло Вовк та його заступники.

Водночас детективи НАБУ і прокурори САП наполягали на необхідності продовження строків розслідування, які завершувалися 17 березня 2021 року, «оскільки у межах справи ще не надійшли усі результати експертиз, а інші необхідні слідчі (процесуальні) дії не здійснені в повному обсязі».

Ще в липні 2020 року Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *