Парламентські партії не прозвітували про використання близько мільярда гривень з бюджету

2021 року на фінансування партій передбачено 697 мільйонів гривень. На наступний рік передбачили на фінансування статутної діяльності політичних партій 885 мільйонів гривень. Відповідний законопроєкт уже зареєстрований у парламенті.

Зростання на 21% є безпрецедентним з моменту запровадження держфінансування у 2015 році. З такими темпами за два-три роки загальний бюджет партій перевищить один мільярд.

Запровадження держфінансування мало сприяти зменшенню залежності партій від великих донорів загалом і від олігархів зокрема.

Прийнявши за основу європейсько-континентальну модель фінансування партій, Україна, втім, не пішла шляхом Швеції, де рівень підтримки залежить від провладного або опозиційного статусу партії, при цьому опозиційна партія користується більшою підтримкою держави. Все сталося зовсім навпаки: гроші платників податків ділять між собою тільки парламентські партії.

Державне фінансування, на думку експертів, має свої як позитивні, так і негативні аспекти. Передусім державне фінансування є гарантією функціонування тих партій, які користуються підтримкою виборців. Державне фінансування знижує вплив на партії окремих фінансових груп, і є дієвим інструментом у боротьбі з політичною корупцією. Проте державне фінансування не має перевищувати рівень, необхідний для досягнення зазначених цілей, оскільки надмірна залежність від державного фінансування може спричинити послаблення зв’язків між партіями та їхнім електоратом. Також можливі певні зловживання, якщо послабити контроль за використанням коштів.

Останнє, фактично, і відбувається нині. У квітні 2020 року народні депутати ухвалили зміни до закону «Про політичні партії в Україні». Нововведення дозволили партіям не подавати фінансові звіти аж до завершення карантину, який триває досі. Уже близько півтора року парламентські партії продовжують отримувати державне фінансування і при цьому мають змогу не подавати фінансових звітів.

Освоївши близько мільярда гривень з бюджету за 2020 та 2021 роки, парламентські партії не звітують, куди витрачають кошти платників податків. Приміром, з цих звітів мало б стати відомо, хто профінансував їхні кампанії до місцевих рад.

Звісно, карантин є досить сміховинною відмовою для проведення звітності.

Також формула, що закладена у законодавстві, згідно з якою розраховують обсяги державного фінансування, є недосконалою з причини прив’язки її до розміру мінімальної заробітної плати. Вона й у гривневому, і в доларовому еквіваленті за останні роки зросла у чотири рази. Якщо парламент не внесе змін до закону, то у 2023 році обсяги державного фінансування зростуть до 956 мільйонів гривень, а у 2024 році перевищать мільярд гривень.

Безпосереднє втручання у діяльність політичних партій за умов демократії неможливе, тому держава здійснює конституційну та законодавчу регламентацію їх діяльності.

Перед державою стоїть завдання забезпечити такі законодавчі умови, за яких політичні партії (і не лише парламентські!!!) мають можливість отримувати достатнє для реалізації своїх завдань фінансування, водночас залишаючись незалежними у своїй діяльності від джерел фінансування, прозоро звітуючи за витрачені кошти та маючи незалежного контролера.

Веніамін Цвєтков

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *