Зеленський разом зі своїми “слугами” приготував українцям чергове покращення

МВФ прогнозує падіння української економіки на 8% цього року внаслідок коронакризи, без роботи лишиться кожен десятий. Здавалося б, що за таких умов українська влада має всіляко підтримувати роботодавців та підприємців.

Замість цього офіс президента Володимира Зеленського та його більшість у парламенті погіршують бізнес-середовище. Йдеться про скандальний законопроєкт 1210, який посилює податковий тиск на бізнес, розширює повноваження податкових органів та вже викликав обурення ділових кіл, інформує Еспресо.

23 травня вступив в силу законопроєкт 1210 (як закон він отримав номер 466), який готувався і був проголосований ще в січні, але президент підписав його лише наприкінці травня. Чим, до речі, порушив ст. 94 Конституції України, оскільки законопроєкт не був підписаний та оприлюднений протягом чотирьох місяців із дати ухвалення.

Ще на початку року під час голосування багато представників бізнесу обурювалися його непродуманістю та шкідливістю. Законом було незадоволено дуже широке коло українського бізнесу: від ІТ-компаній до підприємств ГМК.

За кілька місяців до підписання українська влада запровадила масштабний карантин, який поставив під удар вітчизняний бізнес. Розпочалася світова економічна криза, її наслідком стала жорстка боротьба компаній за ринки збуту. Але це не зупинило Володимира Зеленського від підписання закону.

“Президент не почув бізнес. На жаль, чинна влада не відреаґувала на ситуацію, у якій зараз знаходиться бізнес”, – прокоментувала таке рішення у ефірі телеканалу “Прямий” Ніна Южаніна, депутатка Верховної Ради від фракції ЄС. Вона назвала нові правила посиленням податкового тиску та порівняла їх із часами Азарова-Клименка.

Минулого року влада обіцяла покращити бізнес-середовище та усунути технічні та логічні неузгодженості податкового законодавства. Замість цього законопроєкт 1210 передбачив масштабні зміни до правил податкового обліку та адміністрування.

Під прикриттям удосконалення норм із протидії розмиванню бази оподаткування та виводу прибутків, а також контролем над трансфертним ціноутворенням, законом передбачені такі сюрпризи для бізнесу:

Суттєве розширення повноважень податкових органів. Нерівність та несправедливість у оподаткуванні різних категорій платників податків, зокрема, під дію загальних правил не потрапив агробізнес та фінансові компанії та банки.
Запровадження концепції провини платника та таких суб’єктивних термінів як “розумна економічна причина” і “ділова мета” при здійсненні господарських операцій, що несуть корупційні ризики для бізнесу.
Норми щодо застосування окремих штрафних санкцій припускають неоднозначні тлумачення, що також є корупційним ризиком.
Для розрахунку коректности ціноутворення по операціях із сировинними товарами не зазначений перелік таких товарів та джерела інформації даних. Сумлінні платники податків дізнаються, чи правильно вони ведуть свої операції лише за кілька тижнів або місяців, постфактум.
Збільшується рента за використання надр, що призводить до зниження конкурентоздатности українських експортерів на світовому ринку.

Є й инші специфічні зауваження від різних категорій бізнесу. Тобто закон потрібно доопрацьовувати та удосконалювати. Громадські та галузеві об’єднання бізнесу (Федерація роботодавців України, Американська торговельна палата, Європейська бізнес асоціація, Укрметалургпром та инші) вже звернулися до керівництва держави з вимогою скасувати або відтермінувати введення в дію цього закону, а за цей час доопрацювати та виправити його окремі норми.

Ще одним важливим аргументом щодо відтермінування Закону №466 (1210 як проєкт) є неприпустимість зміни правил гри посеред бюджетного року та ще й на тлі коронакризи, яка вдарила по бізнесу. Адже введення в дію нових ставок податків і правил їх обчислення посеред звітного періоду є порушенням принципу стабільности податкового законодавства, закріпленого у п.4.1.9. ст 4 Податкового кодексу України. Стабільність і передбачуваність податкового законодавства є однією з основних запорук функціонування бізнесу та його успішности. Тобто цей закон не може вводитись в дію раніше 01.01.2021 року.

Українська економіка перебуває в депресії. А цей закон, на жаль, тільки поглиблює цю депресію та ускладнює становище сумлінного бізнесу.

Зазначимо, що представники партії В. Зеленського у Верховній Раді виступають також з ініціативою про збільшення ставки державного мита в сотні разів. На це звертає увагу на своїй сторінці в Facebook екснардеп Андрій Іллєнко, зазначаючи, що “слуги народу” готують українцям чергове покращення.

Планується збільшити розмір ставок на деякі нотаріальні дії шляхом внесення змін до статті Декрету Кабінету міністрів про державне мито. Відповідний законопроект № 3236-1 парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді схвалити за основу.

Ініціатива авторства нардепа Данила Гетманцева вже включена до порядку денного.

Нововведення покликане істотно збільшити деякі розміри державного мита, що стягуються при здійсненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами та виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів.

На скільки можуть подорожчати послуги

  • за посвідчення заповітів розмір ставки державного мита – в 300 разів;
  • доручень – у 50-750 разів;
  • засвідчення вірності копій документів та витягів з них – у 100 разів;
  • за засвідчення справжності кожного підпису на документах – у 500 разів;
    за передачу заяв громадян – у 17 разів;
  • за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів – у 167 разів.

Як ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту, більшість ставок державного мита встановлена в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який затверджений іще у 1995 році та “не враховують інфляційних процесів, які відбулися за цей період часу”.

“Слід зазначити, що у деяких випадках витрати на здійснення окремих дій є більшими, ніж суми державного мита, яка справляється за їх вчинення”, – зазначається в документі.

Водночас у Головному науково-експертному управління Ради попереджають, що запропоноване в проєкті збільшення ставок державного мита “певним чином створить для окремих (малозабезпечених) осіб перешкоди до реалізації законних, у тому числі, конституційних, прав“. Також експерти звернули увагу, що в ініціативі немає належного обґрунтування збільшення ставок державного мита саме в таких розмірах.

Крім того, експертів здивувала пропозиція розділу ІІ проєкту, згідно з яким “цей закон набирає чинности з 1 липня 2020 року”, хоча це не узгоджується з вимогами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, згідно з яким “податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року”.

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *