Так то пухир чи ґадзуля? Шляхом інновацій: від бурштину до криптомайнінґу
Триває історія про нашого сучасника Бурбу В.В, який у серпні цього року був звільнений з ГУР МО і намагається відродитися в керівництві МВС, Нацполіції, СБУ, або, «на крайняк», в іншій військовій чи прокурорській структурі.
Пересіченому громадянину або поважному чиновнику (або краще — поважному громадянину або пересічному чиновнику) може здатися: «Ця історія мене не стосується, а її герой дуже віддалений і від мене, і від моєї родини, і від мого бізнесу». Начебто: «Я проста людина, яка лише тисне на кнопку кавоварки й додає цукор з молоком. І навіть, якщо приготування кави мене захоплює, проте всі ці плутані історії про цю або інші кавоварки з їх схемами та впливами для мене геть нікчемні й незрозумілі». Це так, доки кавоварка або той, хто тисне на її кнопки, не намагається нас вбити. На жаль, тільки тоді ми починаємо думати по-іншому.
Видання From-UA нагадує: наш герой (генерал-полковник Бурба В.В.), очолюючи силові й правоохоронні структури, організував схеми викрадення чималих державних коштів (наших з вами податків), кришував наркоділків та сутенерів, утримував власний бордель, створив «приватну бойову групу» для вирішення «проблемних» питань з бізнесом. Виконуючи політичні замовлення, збирав і поширював компромат на опонентів до влади, як колишньої, так і нинішньої. Був учасником подій на Майдані з боку злочинної влади і саме за його координації сил розвідки в зоні АТО відбулись жахливі події 2014-15 років: втрати під Дебальцевом і на Світлодарській дузі, збиті українські літаки, найбільші жертви серед військових та мирного населення за усі роки війни на Сході країни. А тепер Василь Бурба планує посісти на черговій владній посаді у правоохоронних структурах – тих, які мають нас від таких, як він, охороняти та берегти.
Генерал-полковник організував схеми викрадення державних коштів, кришував наркоділків та сутенерів, утримував власний бордель, створив «приватну бойову групу» для вирішення «проблемних» питань
Повернемося до «історії становлення» Василя. Якщо ви ще не дізналися, запрошую поцікавтися про його «пригоди» та кримінальне проводження у матеріалах «Так то пухир чи ґадзуля? (частина 1) та «Так то пухир чи ґадзуля? (частина 2): Про що мовчить ДБР».
У 2015 році Василю Бурбі зараховують «персональні заслуги» перед президентом при виконанні особливих політичних замовлень і переводять подалі від люстрації до Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО), яке він очолює у період з 15.10.2016 по 05.08.2020, будучи і залишаючись до останнього особисто відданою людиною екс-президента України П. Порошенка. Відданість – це достойна риса офіцера, але у нашому випадку має інший сумнівний підтекст.
Бурба В. В., використовуючи своє службове становище та технічні можливості військової розвідки (а це на сьогодні найбільш потужний в технічному плані підрозділ в силовому й правоохоронному блоках України, чому сприяла й системна цільова міжнародна допомога), особисто організовував виконання «спеціалізованих» завдань П. Порошенка та його оточення щодо їх опонентів і конкурентів (прослуховування, документування, стеження), здійснення фізичної охорони на прохання (зокрема, охорона спецпризначенцями І. Кононенка та О. Грановського), неодноразово застосовував канали дипломатичної пошти ГУР МО для таємного вивезення за кордон значних обсягів готівки перших осіб держави, виконував ряд інших, як також бізнесових завдань (маємо певні розміркування щодо застосування останніх інформаційних операцій для реваншу й послаблення чинної влади). Відданість Василя Бурби і йому подібних – це як зачарування мафією, і «нічого не робилось без ухвалення боса та його гарантій безпеки, який жодного разу не віддав прямого злочинного наказу, проте ніхто не смів діяти, не будучи впевненим, що бос буде щасливий і не покарає за свавілля».
Ставши керівником ГУР МО, Бурба розставляє на ключові посади як у власному відомстві, так і в інших структурах довірених і перевірених у бізнес-схемах ділків. Начальником так званого «міліцейського» відділу в СБУ за клопотанням Бурби було призначено А. Кравчука, наркомана, якого Василь Бурба ще на початку своєї кар’єри застосовував «торпедою» у даванні хабарів правоохоронцям Києва. До «додаткових» обов’язків Кравчука входили: збір «оподаткування» з протизаконної діяльності поліціянтів, зокрема, кришованого ними нелегального грального бізнесу (в контакті із заступником департаменту захисту економіки Нацполіції С. Вязьмікіним – «касиром» тодішнього начальника цього департаменту І. Купранця), побори з наркобізнесу (через департамент протидії наркотикам, власно І. Пономарьова, який тривалий час контролював декілька наркотрафіків), кришування проституції. З 2016 року Бурба ввів до злочинних схем В. Стрижака (заступника начальника ГУ Нацполіції в Києві), який через Кравчука передавав «оброк» за зловживання поліцейських столиці та «мовчання на це» з боку СБУ. Кравчук виконував завдання Бурби із прикривання ряду злочинних груп, зокрема відомих злочинців які під виглядом добровольчих батальйонів займалися вимаганням, розбоєм, рейдерством на території Київщини (очільник Михайло Помогайбо, він же Майман, кличка Моня). У 2019 році Бурбамав особисту аудієнцію з новопризначеним головою СБУ Іваном Бакановим і просив залишити свого спільника й протеже Кравчука на посаді.
Ще на службі в СБУ Василь Бурба дуже зацікавився контрабандою бурштину, але нагода схемувати та контролювати цей напрямок випала тільки з 2016 року, коли він очолив ГУР МО і дав завдання начальнику управління безпеки (своєму куму П.Яцюку) на розробку лідерів та учасників бурштинової мафії під виглядом розробки контактів по ЛДНР тематиці. Починаючи з 2017 року Бурба провів серію особистих зустрічей з представниками організованої злочинності «за його долю» з незаконного видобутку бурштину в Рівненській та Житомирській областях. Так з певних джерел достеменно відомо про приватні зустрічі Бурби із злодієм у законі А. Недзельским (прізвисько Нєдєля), з яким відтоді потоваришував, а також із іншим злодієм у законі С. Лисенко (Льора Сумський) на Львівщині. У той же час Бурба налагодив співпрацю з О. Назаруком, колишнім працівником СБУ, який після звільнення організував спільний бізнес з рівненським кримінальним авторитетом М. Цупруком (перевели капітали в Польщу, де викупили декілька заводів). Через довіреного помічника Назарука (О. Рожчука, прізвисько Длінний або Снайпер) підтримує з ним особисті контакти й отримує долю від незаконного бізнесу угруповання Цупрука-Назарука, яке контролює польську ділянку контрабандних потоків.
Оптимізація бурштинової схеми породила нових ділків злочинних оборудок
Бурштинову схему на Житомирщині тривалий час контролював співробітник «К» обласного управління СБУ О.Оксютович, з яким Бурба дружить як то кажуть родинами. Оксютовичналагодив контакти з В. Олійником (кличка Пірат) та А. Васіним (кличка Тоха) – місцевими лідерами злочинних угруповань, а також через управління Нацполіції області (В. Пашковський) забезпечував автотранспортом вивезення видобутого бурштину з шахт, його відправлення в Західну Україну і далі контрабандою за кордон. За наявними даними Олійник особисто передавав кошти ставленику Бурби для прикривання його «бурштинової» діяльності, а в подальшому за допомоги СБУ та місцевої прокуратури тиснув на керівництво Держкомзему регіону для отримання земельних ділянок під виглядом їх виділення бійцям АТО.
По Львівщині маємо інформацію, що тривалий час бурштинову схему контролював для Бурби високопосадовець Львівського управління СБУ І. Рудницький, після звільнення якого схема розповзлась до міських і районних відділів, слідом за колишніми співробітниками відділу «К», і досі працює досить успішно: контакти з угрупованням О. Феделещака (кличка Піф), яке займається крупною контрабандою бурштину, зокрема братів Керницьких (більш відомі як Кепки).
За деякими джерелами під прикриттям українських «бурштинових схем» Міністерство оборони РФ скуповує бурштин і займається його контрабандою для проведення розвіддіяльності у Польщі та Німеччині. Саме так, наш читачу: поки на Сході одні з агресором воюють, інші на Заході цьому агресору надають маскування, легенду, лижі і «йдіть собі, пастор Шлаг!»
Кінець 2017 року — це для Василя Бурби новий період активного впровадження контрабандних схем в зоні АТО, і тут вже не обійшлося без участі Арсена Авакова. Перша спроба перерозподілити контрабандний потік призвели до конфлікту з керівниками Донецької цивільно-військової адміністрації (П. Жебрівський, В. Ремський), переважна частина якого переправлялась через підконтрольні їм КПВВ. Тоді Бурба-Аваков пішли іншим шляхом: свої контрабандні потоки спрямували поза КПВВ, там де контроль здійснювався силами АТО, а оперативне перекриття військовою розвідкою.
Кінець 2017 року — преіод активного впровадження контрабандних схем в зоні АТО
Одним із перших переформатований вектор було апробовано на тютюнових виробах: з територій ДНР пішов потік контрафактних цигарок, виготовлених на обладнанні фабрики «Хамадей», яка нібито згоріла у 2011 році. З української сторони до схеми було долучено службовців полку «Дніпро-1» (В. Челпанов, прізвисько Гоцман, або Давід Маркович), з боку “ДНР” злочинне угруповання В. Кіро. Для прикриття та забезпечення контрабанди через ГУР МО було закуплено потужний автотранспорт, спеціальні технічні засоби сканування радіоефіру, глушіння мобілок і багато іншого. Інший контрабандний канал було організовано через начальника розвідки батальйону 30-ї ОМБ ЗСУ (В. Загороднюк, позивний Туман), який за допомогою донеччанки Л. Чабан доставляв контрабанду до поселень Ольгинка, Новотроїцьке, Березове та Солодке (перетин вантажівками лінії розмежування здійснювався в с.Тарамчук, за місцем дислокації 30-ї ОМБ). Кошти за проведені «без проблем» операції та їх прикриття систематично передавались військовими керівниками в ГУР МО та народним депутатам (зокрема Ю. Березі).
Після звільнення П. Жебрівського і В. Ремського Василь Бурба встановив повний контроль за контрабандними потоками в зоні АТО, виділяючи певну частину доходу Арсену Борисовичу та розподіляючи остатки між іншими задіяними учасниками оборудок. Такий статус Бурби гарантував йому повну підтримку з боку Авакова.
У середовищі МВС по контрабандним схемам Бурба також особисто контактує з І. Купранцем, колишнім заступником начальника Нацполіції — керівником розформованого департаменту захисту економіки (Купранець є довіреною особою і одним із неофіційних «гаманців» Авакова), з першим заступником керівника Нацполіції (Є. Ковалем), з яким неодноразово відпочивав на закордонних елітних курортах, відомо про товариські стосунки Бурби с радником Авакова В. Бухарєвим, який через погіршення здоров’я має все частіше думати про геть інше і поступово відходить від справ.
У таких сприятливих (без)законних умовах оточення Бурби та Коваля використовують тісні зв’язки своїх керівників для обміну роздруківками контактів й записами нелегальних перехоплень/прослуховування «определенных лиц», вже не один рік поліціанти отримують такі дані від розвідки в обхід закону та суду.
Загалом Василь Бурба цілком виправдовував покладені на нього сподівання першої особи держави та його оточення як по бізнес оборудкам так і в особистій відданості. І за поданням зацікавлених сторін у новоприйнятому законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей», з 2018 року фактично було надано картбланш ГУР МО (Бурбі), вивівши її на головні позиції в зоні ООС й остаточно усунувши СБУ як основного бізнес-конкурента.
У той же час жага інновацій змушує Василя Бурбу організувати закупівлю державним коштом та розгорнути на одному з об’єктів ГУР багатомільйонне обладнання для майнінгу криптовалют, така собі розвідувальна ферма.
Тривала безкарність та вседозволеність призвели до втрати відчуття реальності та невідворотності покарання.
Тривала безкарність та вседозволеність призвели до втрати відчуття реальності та невідворотності покаранняНаче насміхаючись над українцями Бурба В.В. декларує у 2019 році хабар у 200 тис USD. Це вартість ваших послуг, пане херенал?
Але після виборів як то кажуть щось пішло не так, незважаючи на усі намагання Василя Бурби залишитися при владі. Звільнений. Незалежний аудит перевіряє колись підпорядкований ГУР МО. Державним бюро розслідувань розпочато досудове розслідування щодо фактів розкрадання державних коштів у сфері оборони, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (кримінальне провадження №62019000000001514 від 26.09.2019). У Головному управлінні розвідки Міноборони (ГУР МО) за період керування відомством Василем Бурбою, відбулось і викрито зловживання службовим становищем особисто ним та рядом посадових осіб підпорядкованого військового формування. Укладались завідомо збиткові договори з суб’єктами господарювання, підконтрольними розвідці та особисто службистам, за злочинними оборудками поставлялось телекомунікаційне обладнання, спеціальні технічні засоби, комплекси моніторингу стільникового зв’язку, вартість яких значно завищено, а якість і достовірність походження сумнівні, проведено сплату за програмне забезпечення, що по факту не поставлялось та на зазначене обладнання не встановлювалось. У наслідку державним інтересам нанесено збитків в особо великих розмірах.
І росте падлюча невпевненість – невже списують? Агонію та сум’яття можливо було оцінити по кількості інформаційних випорожнень останнього року, чого тільки вартували плівки Деркача і Єрмака (мабуть пригадав досвід за молоді роки з плівками майора Мельниченка). Вершиною буйства безглуздості стала так звана операція «вагнерівців», але на цих політичних пасьянсах і ролі в них В.Бурби ми зупинимося наступного разу. Очікуйте на завершення!
Далі буде
Під час підготовки матеріалу НЕ БУЛИ використані відомості https://www.radiosvoboda.org