Солженіцин був таємним аґентом із псевдо Вєтров

Яскравим прикладом російськости – і більш крученим, настільки маскованим, що багато українців й досі мають пієтет перед ним, – є Алєксандр Солженіцин. В «Газеті по- українськи» 2008 року Левко Лук’яненко назвав його сексотом, який доносив КҐБ на українців: «Коли Солженіцин потрапив у табір, там половина в’язнів були борці за волю України — вояки ОУН і УПА. Він став агентом КҐБ, втесався в довіру українців, які готували повстання. Потім доніс. Їх усіх розстріляли».

Таку лінію Левко Лук’яненко вважає взагалі характерною особливістю російської інтеліґенції, серед якої ще від Івана Ґрозного була прозахідна течія, але яка ніколи не хотіла розвалу імперії. Солженіцин був невдоволений комуністичною диктатурою, хотів християнської Росії, але, як і всі його російські колеґи по перу, хотів, щоб Росія все ж лишалася імперією. Що, власне, яскраво продемонстрував своєю нашумілою статтею «Как нам обустроить Россию?». Там Казахстан – «подбрюшье России», а Союз треба зберегти у складі Росії, України, Білорусі і …Казахстану. «Нема в Росії сили на околиці» – писав він, відтак захищаючи імперію у складі 4-х республік з 15-и.

Згодом Левко Лук’яненко конкретизував своє звинувачення Солженіцину: «Цікаво, чи Шведська академія присудила б Нобелівську премію О. Солженіцину, якби вона знала, що знаменитий письменник Солженіцин був таємним аґентом із псевдо Вєтров, і що він, будучи політв’язнем, ввійшов у довіру до українців Мегеля, Малкуша, Кравченка, які керували підготовкою політв’язнів до повстання, доніс владі і всіх людей групи, про яких Солженіцин написав у доносі, 22 січня 1952 року розстріляли?».

Яким же бачив видатний дисидент Левко Лук’яненко, що більшість життя провів на російській території, подальшу долю Росії? Він пам’ятав слова свого дядька і згадував мені їх – про розпад Росії, коли я опублікував у журналі «Київ» статтю про сепаратистські настрої у Російській Федерації. Дядько був переконаний, що Росія розпадеться. І це він говорив задовго ще до розпаду Радянського Союзу.

Уривок з майбутньої книги Василя Чепурного “Левко Лук’яненко. Політична біографія”

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Увiйти через соцмережi:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.